ЕВОЛЮЦІЯ МЕДІА КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2414-0325.2019s7Ключові слова:
медіа, медіа компетенції, еволюція, розвиток цифрових технологійАнотація
Ця стаття висвітлює питання, пов’язані з еволюцією медіа та медіа компетентностей, знайомить з оглядом та аналізом обраних історичних, технологічних та освітніх умов у контексті розвитку цифрових технологій. Також зроблено порівняння цифрової, інформаційної та медіа компетентностей, сучасних та майбутніх трендів розвитку. Різниця між кваліфікованими користувачами медіа та кваліфікованими користувачами інформаційних технологій та вимогами до них стає все менш і менш виразною. Описано три покоління медіа освіти - 1.0, 2.0. та 3.0. Основною метою медіаосвіти першої фази розвитку, визначеної як медіаосвіта 1.0, було не тільки розвинути навички критичного мислення щодо медіа та медіа повідомлень, але й загалом критичне ставлення та автономність. Медіаосвіта 2.0 може обговорюватись у зв’язку з динамічним розвитком інтернету та інформаційно-комунікаційних технологій, включаючи соціальні медіа, на початку 21го століття. У науковому дискурсі останніх років з’явилася концепція “алгоритмічної культури”, яка вперше визначила набір культурних цінностей - програмних продуктів, пов’язаних з відеоіграми, які наразі описуют феномен, як біг дата логіка масштабних алгоритмів машинного навчання змінює те, як культура реалізується та розуміється (Гіллеспі, 2014). Цей етап еволюції медіаосвіти може бути визначений як медіаосвіта 3.0. Штучний інтнлнкт, віртуальна реальність на доповнена реальність можуть прискорити процеси навчання та викладання через занурення, співпрацю між користувачами, реалістичне моделювання та мультиканальну комунікацію. Тема є дуже важливою та актуальною в контексті змін в системі освіти на різних рівнях і враховуючи виклики, які виникають при підготовці нових програм.
Завантаження
Посилання
MEDIAWIJSHEID COMPETENTIES. Mediawizjer.net https://cdn.mediawijzer.net/wp-content/uploads/sites/6/2013/07/Competenties_Model_.pdf
Akçayır, M. & Akçayır, G. (2017). Advantages and challenges associated with augmented reality for education: A systematic review of the literature. Educational Research Review, 20, 1-11. Online at https://www.researchgate.net/publication/334223033_ Augmented_Reality _in_Language_Education_A_Systematic_Literature_Review
Ananieva L. (2014). Forming foreign media competence of future philologists. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, II(18), Issue: 37, 21-24 www.seanewdim.com
Balkin J.M. (2018). Free Speechinthe Algorithmic Society; BigData, Private Governance, and New School Speech Regulation, „UCDavis LawReview” 2018, t. 51, s. 1151. July 22, 2018 https://!awreview.Iaw.ucdavis.edu/issues/51/3/Essays/5l-3_Balkm.pdf
Borawska-Kalbarczyk K. (2015). Kompetencje informacyjne uczniów w perspektywie zmian szkolnego środowiska uczenia się. Warszawa: Wydawnictwo Akademickie „Żak”.
Brzyszcz, E. (2018). Potrzeba edukacji medialnej dzieci w wieku przedszkolnym i wczesnoszkolnym — ujęcie teoretyczne i praktyczne kształtowania kompetencji medialnych [The need for media education in preschool and early school age - a theoretical and practical approach shaping media competence] Pedagogika Przedszkolna i Wczesnoszkolna Vol. 6 1 (11)/2018 pp. 83–91 [Pre-school and early school education Vol. 6 1 (11) / 2018]
Buckingham, D. (1997) News media, political socialization and popular citizenship: Towards a new agenda. Critical Studies in Media Communication. 14 (4), 344-366
Buckingham, D. (2003) Media Education: Literacy, Learning, and Contemporary Culture. Publisher: Polity Press Cambridge
Budyńska B. & Jezierska M. (2015). Edukacyjne formy pracy bibliotek publicznych w Polsce oraz wykorzystywanie nowych technologii informacji i komunikowania s. 357-398 W: Michał Federowicz, Sławomir Ratajski (red.). O potrzebie edukacji medialnej w Polsce. Krajowa Rada telefonii i telewizji.
Cabero-Almenara, J., Fernández-Batanero, J. M., & Barroso-Osuna, J. (2019). Adoption of augmented reality technology by university students. Heliyon, 5(5), e01597. doi:10.1016/j.heliyon.2019.e01597
Craig, D. (2003). Instant Messaging: The Language of Youth Literacy. Stanford: Stanford University
Cyfrowa Przyszłość. Edukacja medialna i informacyjna w Polsce – raport otwarcia, http://ngoteka.pl/bitstream/handle/item/94/Raport-Cyfrowa-Przysz%c5%82o%c5%9b%c4%87-.pdf?sequence=1
Dąbrowska A.J., Drzewiecki P., Jasiewicz J., Lipszyc J., Stunża G.D. (2012) 12.Kształtowanie kompetencji medialnych i informacyjnych w podstawach programowych MEN [Shaping media and information competences in the curricula of the Ministry of Education, p. 201] s. 193-201
https://nowoczesnapolska.org.pl/wp-content/uploads/2012/01/ Cyfrowa-Przysz%C5%82o%C5%9B%C4%87-rozdzia%C5%82-12.pdf
Dennis E.E. (2004) Out of Sign and Out of Mind: The Media Literacy needs for Grown-Ups. American Behavioral Scientist 48(2) 202-211
DigCompEdu (2017).
Doyle, C. (1992). Outcome Measures for Information Literacy within the National Education Goals of 1990: Final Report of the National Forum on Information Literacy. Summary of Findings. Washington DC: US Department of Education.
Federowicz, M. & Ratajski, S. (2015). O potrzebie edukacji medialnej w Polsce. Polski Komitet do spraw UNESCO, Krajowa Rada Radiofonii i Telewizji. Studio 2000 ISBN 978-83-943906-1-7
Fombona Cadavieco J., Vazquez-Cano E., Del Valle Mejias M.E. (2018) Analysis of geolocation and augmented reality on mobile devices, social and educational proposals related to the environment and field trips PROFESORADO-REVISTA DE CURRICULUM Y FORMACION DE PROFESORADO 22(4), 197-222
Gillespie T. (2014). The Relevance of Algorithms, [In:] Media Technologies, T. Gillespie, P. Boczkowski, K. Foot (eds.), MIT Press, Cambridge 2014
Hobbs, R. & Jensen, A. (2009) The Past, Present, and Future of Media Literacy Education, „Journal of Media Literacy” Vol. 1, 2009, 1-11. January 16, 2018 https://files.eric.ed.gov/ fulltext/EJ1095145.pdf (accessed 16.01.2018)
https://www.beeldengeluid.nl/en/knowledge/knowledge-themes/media-literacy
https://www.mediawijzer.net/van-mediawijzer-net/competentiemodel/
https://www.youtube.com/watch?time_continue=260&v=lMllJoZDLPY
Iene Miene Media Review 2012 – 2018
https://www.mediawijzer.net/wp-content/uploads/sites/6/2019/03/Iene-Miene-Media-review-MUD19.pdf
Kotsilieris, T. & Dimopoulou, N. (2013) „The Evolution of e-Learning in the Context of 3D Virtual Worlds” Article in Electronic Journal of e-Learning · June 2013 https://www.researchgate.net/publication/237201495
Leaning, M. (2009). Chapter 1 Theories and models of media Literacy In M. Leaning (Ed.) (2009). Issues in Information and Media Literacy: Volume 1: Criticism, History and Policy. Santa Rosa: Informing Science Institute, 1-17
Leaning, M. (Ed.) (2009). Issues in Information and Media Literacy: Volume 1: Criticism, History and Policy. Santa Rosa: Informing Science Institute.
Livingstone, S. van Couvering, E & Thumim N (2005). Adult Media Literacy: A Review of the Research Literature, London: OFCOME
Marsh J., Brooks, G., Hughes, J., Ritchie, L, Roberts S., Wright K. (2005). Digital beginnings: Young children’s use of popular culture, media and new technologies. Sheffield: Literacy Research Centre University of Sheffield
Mediawijzer2005.net
Nikken, P. (2019). Iene Miene Media: Een review van het mediagebruik van kinderen tussen de 0 en 6 jaar in Nederland sinds 2012. Iene Miene Media Review 2012 – 2018 https://www.mediawijzer.net/wp-content/uploads/sites/6/2019/03/Iene-Miene-Media-review-MUD19.pdf
Ogonowska A. (2015) Kompetencje medialne W: Michał Federowicz, Sławomir Ratajski (red.). O potrzebie edukacji medialnej w Polsce. Krajowa Rada telefonii i telewizji, 97-145 http://www.unesco.pl/sourcesmedia/index-125.html
Paris Agenda or 12 Recommendations for media education (2007)
Penman, R. and S. Turnbull (2007), Media literacy -‐ concepts, research and regulatory issues. Canberra, Australian Communications and Media Authority.
Petley, J. (1997). Us and team. In N. Barker, J. Petley, (eds.) Ill Effects: The Media-Violence Debate. London: Routlage
Ptaszek G. (2019) Edukacja medialna 3.0. Krytyczne rozumienie mediów cyfrowych w dobie Big Data i algorytmizacji. Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego
Rekomendacje IFLA (INTERNATIONAL FEDERATION OF LIBRARY ASSOCIATIONS AND INSTITUTIONS) w sprawie kompetencji medialnych i informacyjnych, http://www.sbp.pl/repository/SBP/sekcje_komisje/komisja_ds_edukacji_informacyjnej/Rekomendacje_IFLA.pdf
Rideout, V., J., Wartella, E.A., Vandewater, E.A. (2003). Zero to Six ELECTRONIC MEDIA IN THE LIVES OF INFANTS, TODDLERS AND PRESCHOOLERS Fall Henry J. Kaiser Family Foundation and the Children’s Digital Media Centers (CDMC).
Równy, A. (2015). Współczesne media i wychowanie. Wyzwania dla edukacji medialnej. Inspiracje 2015.
https://www.youtube.com/watch?v=6bTYKN23nfA&t=104s
Schmalstieg, D. & Hollere, T. (2016). Augmented Reality. Principles and practice. Boston: Addison-Wesley.
Smyrnova–Trybulska E. (2018) Technologie informacyjno–komunikacyjne i e–learning we współczesnej edukacji. Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego w Katowicach.
Tecnologico de Monterrey. (2017). ReporteEduTrends. Radar de Innovacion Educativa 2017 [EduTrends Report. Educational Innovation Radar 2017]. Monterrey: Tecnologico de Monterrey.
Torlińska B., (2004). Alfabetyzm społeczeństwa wiedzy a kompetencje informacyjne. W: Strykowski W., Skrzydlewski W., red., 2004: Kompetencje medialne społeczeństwa wiedzy. Poznań: Wydawnictwo eMPi2, 368–379.
UNESCO ICT Competency Framework for Teachers (2017)
Williams, R., (1974). Television: Technology and Cultural Form. London and New York: Routledge.