ВПРОВАДЖЕННЯ ПІРІНГОВОГО ОЦІНЮВАННЯ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2414-0325.2019.6.4454

Ключові слова:

оцінювання, формувальне оцінювання, пірінгове оцінювання, пірінгова взаємодія, peer-to-peer, цифрові інструменти оцінювання, педагогічні інструменти формувального оцінювання, Erasmus MoPed

Анотація

У статті подано особливості та тенденції впровадження пірінгового оцінювання в освітній процес закладів вищої освіти, проаналізовано погляд світових науковців на зміни в теорії і практиці оцінювання навчальних досягнень студентів у контексті акцентування особистісно-орієнтованого навчання, а саме визнання формувальної функції оцінювання, завдяки якій студенти стають не лише спостерігачами процесу оцінювання викладачем, а залучаються до використання та розробки критеріїв оцінювання, до самооцінювання та пірінгового оцінювання. Проаналізовано особливості формувального та пірінгового оцінювання, визначено переваги та недоліки традиційного та пірінгового оцінювання. Серед запропонованих шляхів уникнення недоліків традиційного оцінювання є поєднання традиційного та пірінгового оцінювання, впровадження засобів ІКТ для підтримки пірінгового оцінювання. Проаналізовано цифрові інструменти оцінювання та представлено результати опитування викладачів щодо зацікавленості у володінні цифровими інструментами для оцінювання, в якому взяли участь 769 викладачів шести українських університетів-партнерів проекту MoPed. Наведено результати опитування щодо використання технологій оцінювання та використання цифрових інструментів для оцінювання, в якому взяли участь 84 науково-педагогічні співробітники Київського університету імені Бориса Грінченка. Результати опитування показали, що на сьогоднішній день пірінгове оцінювання постійно використовують в навчальному процесі 15,6% опитаних, 62,3% використовують частково, 22,1% - не використовують. В той же час, 51,9% опитаних готові використовувати пірінгове оцінювання в освітньому процесі після більш детального ознайомлення з цим методом. Згідно результатів опитування, серед цифрових інструментів, які викладачі використовують в навчальному процесі, найбільш популярними є електронна пошта, комп’ютерні тести, що перевіряються автоматично, та робота зі спільними документами чи презентаціями, проте деякі ресурси, які можуть бути використані для пірінгового оцінювання, використовуються менше, ніж третиною викладачів та під час їх використання не завжди враховуються всі можливості таких засобів.


DOI: https://doi.org/10.28925/2414-0325.2019.6.4454

 

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Nataliia Morze, Київський університет імені Бориса Грінченка

Професор, доктор педагогічних наук, член-кореспондент НАПН України, проректор з інформатизації навчально-наукової та управлінської діяльності 

Viktoriia Vember, Київський університет імені Бориса Грінченка

Кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри інформаційних технологій та математичних дисциплін Факультету інформаційних технологій і управління

Посилання

Husen, T. & Tijmen, A. (2003). Monitoring of educational standards: why and how everything started. Monitoring of education standards. Lviv: Chronicle, 15-41.

Fishman, I. & Golub, G. (2007). Formative assessment of the educational results of students: Methodological manual. - Samara: Educational Literature Publishing House. 244 p.

Smith, A., Lovatt, M. & Wise, D. (2003). Accelerated Learning: A User’s Guide, Network Educational Press Ltd, ISBN 978-1855391505

Morze, N., Barna, O. & Vember V. (2013). Formative Assessment: From Theory to Practice. Informatics and Information Technologies in Educational Institutions, 6, 45-57.

Lokshyna, O. (2009). Innovations in the assessment of students achievements in school education in the countries of the European Union. Comparative and pedagogical studios, 2, 107–113.

Black, P. (2000). Formative Assessment and Curriculum Consequences. Curriculum and Assessment. Scott David (Editor). Westport: Greenwood Publishing Group, Incorporated, 7–24.

Cowie, B.& Bell, B. (1999). A Mode of Formative Assessment in Science Education. Assessment in Education: Principles, Policy and Practice, 6 (1), 101–116.

Perrenoud, P. (1991). Pour un approche pragmatique de l’evaluation formative. Mesure et evaluation en education, 13 (4), 49–81.

Morze N. (2003). System of methodical preparation of future teachers of informatics in pedagogical high schools: diss. Doc. Ped Sciences 13.00.02. 531 p.

Black, P., Harrison, C., Lee, C., Marshall, B., Wiliam, D. (2003). Assessment for learning: Putting it into practice. Berkshire, England: Open University Press.

Noonan, B., & Duncan, R. (2005). Peer and Self-Assessment in High Schools. Practical Assessment, Research and Evaluation, 10(17), 18.

http://pareonline.net/pdf/v10n17.pdf

Makoveeva, V. (2013). Network interaction as a mechanism for the integration of education, science, production and evaluation of its effectiveness: Diss. cand. economy sciences. Tomsk, 237 pp.

Morze N., Vember V. & Varchenko-Trotsenko L. (2017). Formative and peer assessment in higher education. IT tools - Good Practice of Effective Use in Education. Monograph, Sc. Editor: Eugenia Smyrnova-Trybulska, University of Silesia in Katowice, Katowice - Cieszyn, Publishing house Studio-Noa, 159-180.

Downloads


Переглядів анотації: 1081

Опубліковано

2019-04-26

Як цитувати

Morze, N., & Vember, V. (2019). ВПРОВАДЖЕННЯ ПІРІНГОВОГО ОЦІНЮВАННЯ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС. Електронне наукове фахове видання “ВІДКРИТЕ ОСВІТНЄ Е-СЕРЕДОВИЩЕ СУЧАСНОГО УНІВЕРСИТЕТУ”, (6), 44–54. https://doi.org/10.28925/2414-0325.2019.6.4454

Номер

Розділ

Статті

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 > >>