ЗАСОБИ ПІДТРИМКИ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: ЦИФРОВІЗАЦІЯ НАУКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ МАГІСТРАМ

Анотація

Цифровізація освіти і науки на сьогодні належить до пріоритетних напрямів розвитку інформаційного суспільства. Однак інтеграція України до європейського та світового освітнього-наукового простору не втрачає актуальності – українські фахівці ще не можуть ефективно конкурувати на міжнародному ринку праці. Однією з причин такого стану є недостатня включеність у систему цифрової наукової комунікації науково-педагогічних працівників та молодих науковців вітчизняних закладів вищої освіти. Разом з тим, вимушений перехід до цифрових наукових комунікацій через пандемію COVID-19 може сприяти інтегруванню молодих вчених, зокрема магістрів закладів вищої освіти, до міжнародного наукового простору. Задля інформування та допомоги дослідникам у використанні цифрових інструментів підтримки наукової комунікації провідними компаніями проводяться просвітницькі заходи на підтримку ініціативи відкритого доступу та відкритої науки, а також ініційовано ряд міжнародних досліджень та проєктів. У статті подано аналіз засобів підтримки наукової комунікації, розроблених в рамках проєкту «101 інновація наукової комунікації». Визначено, за результатами міжнародного опитування, яким засобам надають перевагу дослідники на кожному етапі проведення дослідження. Схарактеризовано переваги використання окремих інструментів на різних етапах життєвого циклу магістерського дослідження, що пов’язано із сучасними тенденціями цифровізації наукової комунікації та змінами ландшафту наукових комунікацій, а також обмеженнями, що стосуються проведення дослідження магістрів та презентації одержаних результатів. Окреслено напрями подальших досліджень. Визначено необхідність проведення повторного опитування представників наукової спільноти для з’ясування актуального стану використання дослідниками засобів наукової комунікації.