ЗАСОБИ ПІДТРИМКИ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: ЦИФРОВІЗАЦІЯ НАУКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ МАГІСТРАМ

Автор(и)

  • Олена Геронтіївна Кузьмінська Національний університет біоресурсів і природокористування України https://orcid.org/0000-0002-8849-9648

DOI:

https://doi.org/10.28925/2414-0325.2021.1010

Ключові слова:

наукова комунікація; цифрові засоби підтримки наукової комунікації; наукове дослідження; магістр; заклад вищої освіти

Анотація

Цифровізація освіти і науки на сьогодні належить до пріоритетних напрямів розвитку інформаційного суспільства. Однак інтеграція України до європейського та світового освітнього-наукового простору не втрачає актуальності – українські фахівці ще не можуть ефективно конкурувати на міжнародному ринку праці. Однією з причин такого стану є недостатня включеність у систему цифрової наукової комунікації науково-педагогічних працівників та молодих науковців вітчизняних закладів вищої освіти. Разом з тим, вимушений перехід до цифрових наукових комунікацій через пандемію COVID-19 може сприяти інтегруванню молодих вчених, зокрема магістрів закладів вищої освіти, до міжнародного наукового простору. Задля інформування та допомоги дослідникам у використанні цифрових інструментів підтримки наукової комунікації провідними компаніями проводяться просвітницькі заходи на підтримку ініціативи відкритого доступу та відкритої науки, а також ініційовано ряд міжнародних досліджень та проєктів. У статті подано аналіз засобів підтримки наукової комунікації, розроблених в рамках проєкту «101 інновація наукової комунікації». Визначено, за результатами міжнародного опитування, яким засобам надають перевагу дослідники на кожному етапі проведення дослідження. Схарактеризовано переваги використання окремих інструментів на різних етапах життєвого циклу магістерського дослідження, що пов’язано із сучасними тенденціями цифровізації наукової комунікації та змінами ландшафту наукових комунікацій, а також обмеженнями, що стосуються проведення дослідження магістрів та презентації одержаних результатів. Окреслено напрями подальших досліджень. Визначено необхідність проведення повторного опитування представників наукової спільноти для з’ясування актуального стану використання дослідниками засобів наукової комунікації.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Олена Геронтіївна Кузьмінська , Національний університет біоресурсів і природокористування України

Доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри інформаційних систем і технологій

Посилання

Kramer, B., & Bosman, J. 101 Innovations in Scholarly Communication - the Changing Research Workflow. Figshare. doi: https://doi.org/10.6084/m9.figshare.1286826.v1.

Brünger–Weilandt, S. Advancing new ways of scientific communication. Information Services & Use, 2007, Vol. 27 Issue 4, p.161–166.

Kazuhiro, H. How Could COVID-19 Change Scholarly Communication to a New Normal in the Open Science Paradigm? Patterns (New York, N.Y.).,2021, Vol. ‏, 2 Issue , р. 100191. URL: https://www.cell.com/patterns/pdf/S2666-3899(20)30261-0.pdf (date of access: 15.03.2021).

Кузьмінська, О. Г. Теоретико-методичні засади проєктування і застосування цифрового освітнього середовища наукової комунікації магістрів-дослідників: дис. на здобуття наук. ступ. доктора пед. наук за спеціальністю 13.00.10 «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті». Національний університет біоресурсів і природокористування України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». Київ, 2020. 684 с.

Кузьминская, Е. Г. Информационные технологии и научная коммуникация: инструменты и модели внедрения в условиях университета. Образовательные технологии и общество, Т. 17, №1, c. 447–456, 2014.

Кузьмінська, О. Г. Використання засобів електронних комунікацій у процесі підготовки магістерського дослідження. Педагогіка та психологія, №51, с. 58–65, 2015.

Kruesi, L., Tanner, K., Burstein, & F. Knowledge Management Theory and the Evidence–Based Healthcare. IFLA WLIC, 2018. URL:http://library.ifla.org/2184/1/219–kruesi–en.pdf (date of access: 15.03.2021).

FOSTER Open Science, Training Handbook. URL:https://book.fosteropenscience.eu/en/book.pdf (date of access: 15.03.2021).

Tammaro, A.M. Digital Scholarship Innovation and Digital Libraries: A Survey in Italy. In: Agosti M., Bertini M., Ferilli S., Marinai S., Orio N. (eds) Digital Libraries and Multimedia Archives. IRCDL 2016. Communications in Computer and Information Science, 2017, vol 701. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-56300-8_4.

Digital tools for researchers, Connected Researchers. URL: http://researchtoolsbox.blogspot.com/2014/12/digital-tools-for-researchers-connected.html (date of access: 15.03.2021).

Національний Університет Біоресурсів і Природокористування України, Положення про підготовку і захист магістерської роботи в НУБіП України, 2018. URL: https://cutt.ly/wf4125Q (доступно 15.03.2021).

Доступ за кошти бюджету до Scopus та WOS для вишів та наукових установ України. Наказ МОН від 29.04.2020. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/dostup-za-koshti-byudzhetu-do-scopus-ta-wos-dlya-vishiv-ta-naukovih-ustanov-ukrayini-bude-prodovzheno-nakaz-mon (доступно 15.03.2021).

Castelvecchi, D. Google unveils search engine for open data. Nature. 2018. 561 (7722), p. 161–162. doi:10.1038/d41586-018-06201-x.

Levesque, R. SPSS Programming and Data Management, 2nd Edition, A Guide for SPSS and SAS Users. Chicago, IL, USA: SPSS Inc., 2005.

innovations, Academic social networks – the Swiss Army Knives of scholarly communication, 2016. https://cutt.ly/zgoJ3QA (date of access: 15.03.2021).

Downloads


Переглядів анотації: 558

Опубліковано

2021-04-28

Як цитувати

Кузьмінська , О. Г. . (2021). ЗАСОБИ ПІДТРИМКИ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: ЦИФРОВІЗАЦІЯ НАУКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ МАГІСТРАМ. Електронне наукове фахове видання “ВІДКРИТЕ ОСВІТНЄ Е-СЕРЕДОВИЩЕ СУЧАСНОГО УНІВЕРСИТЕТУ”, (10), 103–115. https://doi.org/10.28925/2414-0325.2021.1010

Номер

Розділ

Статті