ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ РОЗРОБКИ АДАПТИВНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ

Анотація

Робота присвячена основним принципам розробки адаптивної системи навчання. Сучасна концепція відкритої освіти передбачає багаторівневий характер навчання, а також можливість вибору учнем засобів, місця і часу навчання, відповідних його запитам. Це має на увазі наявність альтернативних навчальних посібників (курсів) і прикладного програмного забезпечення для їх створення, супроводу навчання та адаптації до конкретного, якого навчають. Важливою проблемою є зниження вартості розробки електронних навчальних курсів і розширення можливостей їх використання в рамках мережевого навчання. Крім того, незважаючи на наявність автоматизованих засобів, що дозволяють спростити розробку педагогічних правил, неможливо згенерувати правила, які підходять для будь-якої ситуації. Перераховані фактори призвели до пошуку вирішення проблеми розробки електронних навчальних курсів, що реалізують адаптивне навчання. Сформульовано принципи, закладені в концепцію проектування такої системи. Представлена структура системи, що включає модель предметної області (освітнього контенту), модель користувача, модель адаптації та модель оцінки результатів навчання. В рамках запропонованої системи розроблений і знаходиться на стадії тестування. Обґрунтовано, що успішне використання такої системи навчаються сприяє формуванню у них загально специфічних компетентностей. В адаптивній системі змінюються ролі вчителя і учня: учитель виступає організатором навчальної діяльності, а що стосується відповідальності за результати, то він розділяє їх з учнями. У цій системі перевага віддається демократичному стилю керівництва, а не авторитарного. Учень є суб'єктом навчання, а не пасивним одержувачем інформації (тобто об'єктом). Завдяки вчителю він видобуває знання, активно входить в розумовий процес і займається плануванням власної навчально-пізнавальної діяльності. Центральне місце в адаптивній системі навчання займає учень з його індивідуальними особливостями: біологічними задатками і здібностями, специфікою організації розумового процесу, рівнем активності і самостійності в практичній і пізнавальній діяльності, також працездатністю і т.д. Результатом даної системи стає якісна зміна його індивідуальних особливостей. Активна самостійність учня в процесі пізнавальної діяльності сприяє розвитку особистісних якостей, формування умінь інтелектуального і духовного саморозвитку, а також самопізнання особистості учня. Таким чином, адаптивна система навчання спрямована на формування компетенції особистісного самовдосконалення.