ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ РОЗБУДОВИ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Автор(и)

  • Лариса Леонідівна Фамілярська Комунальний заклад "Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Житомирської обласної ради https://orcid.org/0000-0002-5801-8057

DOI:

https://doi.org/10.28925/2414-0325.2023.1512

Ключові слова:

інклюзивна освіта, освітнє середовище, цифрові технології, альтернативна комунікація, додаткова комунікація, навчальна взаємодія

Анотація

У статті розглянуто комунікацію з дітьми з особливими потребами, яка може бути викликом, оскільки вони можуть мати обмеження у сприйнятті та використанні стандартних форм комунікації. Систематизовано способи взаємодії з дітьми з особливими освітніми потребами за допомогою цифрових технологій та їх використання як засобу альтернативної та додаткової комунікації для створення умов ефективної взаємодії. Охарактеризовано необхідність використання цифрових технологій для створення умов продуктивної навчальної діяльності в інклюзивному середовищі. Виокремлено специфічні особливості засобів альтернативної та додаткової комунікації, як складової освітнього процесу, що сприяє стимулюванню та покращенню комунікаційної компетентності дітей з утрудненими комунікативними потребами. Розкрито особливості освітньої інтеграції цифрових технологій у навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами в закладах освіти, зокрема у роботі з дітьми з утрудненнями в комунікативній діяльності. Запропоновано перелік цифрових інструментів для використання в роботі з дітьми з утрудненнями в мовленні. Серед них: вітчизняний мобільний додаток «Digital Inclusion», Google Docs Voice Typing, Dragon NaturallySpeaking, Otter Voice Meeting Notes, Windows Speech Recognition, Apple Dictation, Dictation.io. Використання спеціального програмного забезпечення надає додаткову підтримку дітям з урахуванням індивідуальних особливостей (програми для розпізнавання мови, програми для перекладу тексту, програми для зменшення візуального навантаження тощо). В цілому висвітлено та узагальнено результати опитування асистентів учителя закладів загальної середньої освіти щодо практик застосування альтернативної та додаткової комунікації в інклюзивній освіті, яка передбачає створення адаптованого освітнього середовища для розвитку, самореалізації та співпраці осіб з особливими освітніми потребами.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Лариса Леонідівна Фамілярська, Комунальний заклад "Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Житомирської обласної ради

Викладач кафедри педагогіки й андрагогіки

Посилання

Ministry of Education and Science (2023). Vision of the future of education and science of Ukraine. https://mon.gov.ua/ua/viziya. (in Ukrainian).

Verkhovna Rada of Ukraine (2019). Law of Ukraine "On Education". https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text. (in Ukrainian).

Kolupajeva, A. A. & Savchuk, L. O. (2011). Children with special educational needs and the organization of their education: science and method. Kyjiv. 274 p. (in Ukrainian).

Kucenko, T. O. (2013). The use of auxiliary alternative communication in teaching children with autism spectrum disorders. Osvita osib z osoblyvymy potrebamy: shljakhy rozbudovy. Vyp. 4 (2). P. 209-218. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ooop_2013_4(2)__26. (in Ukrainian).

Organizational and methodical principles of activity of inclusive resource centers: navchaljno-metodychnyj posibnyk. (2018). Kyjiv. 252 p. (in Ukrainian).

Methodological recommendations "Using methods of alternative and additional communication in educational institutions". Sajt MON. Inkljuzyvne navchannja. https://mon.gov.ua/storage/app/media/inkluzyvne-navchannya/2022/09/14/List-4.2373-22-09.09.2022-Pro.metod.rekom.14.09.2022.pdf. (in Ukrainian).

Organization of the first level of support for a child in an institution of general secondary education: navchaljno-metodychnyj posibnyk (2022). Zhytomyr. 127 p. https://drive.google.com/file/d/1QWMvI9NEibJRrsSd--r0ukNpGsMqyIvY/view?fbclid=IwAR2Cu6HtRqCPEP9Cep3UzpbVSu1uk_tAJIBOSV3WzrJj9-TsQ4iGN6rHgaU. (in Ukrainian).

On the approval of the National Strategy for the creation of a barrier-free space in Ukraine for the period up to 2030 (2021). Rozporjadzhennja KMU vid 14 kvitnja 2021 r. № 366-р. https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-shvalennya-nacionalnoyi-strategiyi-iz-stvorennya-bezbaryernogo-prostoru-v-ukrayini-na-period-do-t140421. (in Ukrainian).

AbleLinkTechnologies website. Assistive technologies for people with cognitive disorders (2023). http://www.ablelinktech.com

Strutynsjka, O.V. & Umryk, M.A. (2020). Modern educational trends in the conditions of the development of a digital society. Information and communication technologies in education. № 26. С. 201-205. (in Ukrainian).

Antonova, O.Ye. & Familyarska, L.L. (2019). Study of development of teacher’s information and communication mobility in the system of postgraduate education. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Pedahohichni nauky. Vyp. 1 (96). Р. 58-65. http://pedagogy.visnyk.zu.edu.ua/article/view/pedagogy.1%2896%29.2019.58-65/168562.

Bonora, G., Dalai, G., De Rosa, D., Panunzi, M., Perondi, L. & Rubertelli, C. (2019). PASS: Picture Augmentative Synsemic System. A new system for AAC habilitative practices, theoretical background. Inmaterial. Diseño, Arte y Sociedad. Vol. 4, No.8. P. 33-78.

Digital Education Action Plan (2021-2027). https://education.ec.europa.eu/focus-topics/digital/education-action-plan.

Phelps, Allison T. (2019). «Prevalence and Demographics of Augmentative and Alternative Communication (AAC) Users Birth-21: A Survey of Speech-Language Pathologists Serving Learners with Complex Communication Needs (CCN)». https://griffinshare.fontbonne.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1000&context=all-etds.

What is AAC? (2023). International society of alternative and augmentative communication. https://www.isaac-online.org/english/what-is-aac/

McNaughton, D.(2012). The Changing Face of Augmentative and Alternative Communication: Past, Present, and Future Challenges. Augmentative and Alternative Communication. Vol. 28. No. 4. P. 197-204.

Hillary Zisk, A. & Dalton, E. (2019). Augmentative and Alternative Communication for Speaking Autistic Adults: Overview and Recommendations. Autism in Adulthood. Vol. 1. No. 2.

Timpe, E., Kent-Walsh, J., Binger, C., Hahs-Vaughn, D., Harrington, N., & Schwartz, J. (2021). Using the ImPAACT Program with preschoolers with Down syndrome: A hybrid service-delivery model. Augmentative and Alternative Communication. 37(2). P. 113-128. https://doi.org/10.1080/07434618.2021.1921025

Van Donsel, M. (2017). Implementation of AAC. Idaho Assistive Technology Project. https://idahotc.com/Resources/View/ID/236

Wynne, J. (2019). AAC research summary: Effects of communication partner instruction on the communication of individuals who use AAC: A meta-analysis. NWACS AACademics. https://nwacs.info/%20blog/2019/5/aacademics-may-2019

Tincani, M. & Devis, K. (2010). Quantitative synthesis and component analysis of single-participant studies on the Picture Exchange Communication System. Remediation and Special Education (Online First). P. 1-13.

Schlosser, R. & Wendt, O. (2008). Effects of augmentative and alternative communication intervention on speech production in children with autism: A systematic review. American Journal of Speech-Language Pathology. №17, P. 212–230.

UNESCO (2010). ICT for inclusion: reaching more students more effectively. https://iite.unesco.org/publications/3214675/

Downloads


Переглядів анотації: 106

Опубліковано

2023-11-30

Як цитувати

Фамілярська, Л. Л. (2023). ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ РОЗБУДОВИ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. Електронне наукове фахове видання “ВІДКРИТЕ ОСВІТНЄ Е-СЕРЕДОВИЩЕ СУЧАСНОГО УНІВЕРСИТЕТУ”, (15), 151–162. https://doi.org/10.28925/2414-0325.2023.1512

Номер

Розділ

Статті