СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ У ВИЩИХ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2414-0325.2017.3.256.e65

Ключові слова:

стратегія, планування, вищий освітній заклад, інформаційні технології, освітні системи, якість освітніх послуг

Анотація

Стратегічні інтереси України вимагають підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки та осмислення того факту, що на сучасному етапі якість людських ресурсів країни є, разом з інноваційно-інвестиційною діяльністю, ключовими факторами трансформації вітчизняної економіки в постіндустріальну стадію. Якість людського капіталу, в першу чергу, залежить від системи вищої освіти, яка визначає діяльність вищих навчальних закладів. Діяльність же вузів, багато в чому залежить від їх стратегічного планування, тому саме його аналізу необхідно приділяти особливу увагу.

Стратегія вищого освітнього закладу - це комплексний, довгостроковий план системних дій і їх реальне здійснення на основі всебічного вивчення всіх закономірностей, зовнішніх і внутрішніх обставин, поставлених цілей і завдань, що забезпечують ефективність діяльності установи вищої професійної освіти. Вона включає в себе, з одного боку, вивчення закономірностей, концептуальних основ вищої освіти в контексті розвитку суспільства, аналіз зовнішніх і внутрішніх умов, прогнозування тенденцій і можливих варіантів, визначення завдань, розробку технологій, методів, організаційних форм, здатних забезпечити просування до поставлених цілей. З іншого боку, стратегія вузу передбачає багатовимірні, довгострокові, продумані, активні, наполегливі і коректовувані, у міру необхідності, дії керівництва і всього персоналу, що забезпечують поетапне ефективне вирішення завдань, досягнення цілей, виконання місії вищого освітнього закладу.

Виходячи з наведеного у статті представлено теоретико-методичний підхід до стратегічного планування у вищих освітніх закладах. З’ясовано, що застосування різних інструментів при розробці стратегії, проведення аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища в різноманітних формах, виявлення чинників, що стримують розвиток вузів і факторів, що сприяють йому, нададуть можливість розробити вузу унікальну стратегію, що дозволяє ефективно досягти бачення. Просування вузів і досягнення стратегічних цілей сприятиме розвиту вузу та підвищенню його конкурентоспроможності.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Oksana V'jacheslavivna Marukhlenko, Київський університет імені Бориса Грінченко

Кандидат економічних наук, доцент кафедри управління

Посилання

Almeida Filho, Naomar Monteiro de, Quintella, RogérioHermida, Coutinho, Denise Maria Barreto, Mesquita, Francisco José Gomes, Barreto Filho, Osvaldo Outcome Network Mapping for strategic management in the university. Educação & Realidade. - 2014. №39 (1). pp. 277-301.

Braun, D., Benninghoff, M., Ramuz, R., Gorga, A. Interdependency management in universities: a case study. Studies in Higher Education. 2014. №35. pp.211-217.

Clark B. R. Creating entrepreneurial universities: organizational pathways of transformation. Studies in Higher Education. 2014. №35. pp.175-197.

Gibbons V . The university as an instrument for the development of science and basic research: the implications of mode 2 science. in Emerging patterns of social demand and university reform: trough a glass darkly. Oxford: PergamonPress. 1995. 27. pp. 90-104.

Issues in Higher Education. - Paris: IAU Press, Pergamon, Elsevier Science. 1998. 157 p.

Lillis, D., Lynch, M. New challenges for strategy development in Irish higher education institutions. Higher Education Policy. 2014. №27 (2). pp. 279-300

Mintzberg H. The Rise and Fall of Strategic Planning. L.: Prentice Hall International, 1994. 458 p.

Rodriguez-Ponce, Emilio, Pedraja-Rejas, Lilian Strategic management and quality of universities: an exploratory study from Chile. Interciencia. 2013. №38 (1). pp. 35-41

Slaughter S., Leslie L. L. Academic capitalism. Politics, Policies, and the Entrepreneurial University. Baltimore, MA: The John Hopkins University Press, 1997. 276 p.

U. Coping with Uncertainty: Insights from the New Sciences of Chaos, Self-Organization, and Complexity. URL: http://pw2.netcom.com./~nmerry/coping.htm

Антонов В. Г., Ефимова Е. М. Концептуальные основы разработки стратегии и оценки стратегического потенциала университета. Вестник университета (Государственный университет управления). 2013. №15. с. 184-191.

Арнольд В.И. «Жесткие» и «мягкие» математические модели. М. МЦНМО. 2000. 32 с.

Измерение результативности компании. Пер. с англ. М.: Альпина Бизнес Букс. 2006. 220 с.

Каплан Р., Нортон Д. Сбалансированная система стратегии к действию. М.: Олимп бизнес, 2003. 304 с.

Коуэн М., Генстер Д., Хартли Б., Кинг Д. Стратегический разрыв: технологии воплощения корпоративной стратегии в жизнь. М.: Альпина Бизнес Букс. 2004. 232 с.

Мейер Маршал В. Оценка эффективности бизнеса. пер. с англ. ООО «Вершина». 2004. 272 с.

Плотинский Ю.М. Модели социальных процессов: Учебное пособие для высших учебных заведений. M.: Логос. 2001. 296 с.

Уемов А.И. Системный подход и общая теория систем. М. «Мысль». 1978. 272 с.

REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)

Almeida Filho, Naomar Monteiro de, Quintella, RogérioHermida, Coutinho, Denise Maria Barreto, Mesquita, Francisco José Gomes, Barreto Filho, Osvaldo Outcome Network (2014). Mapping for strategic management in the university. Educação & Realidade, 39 (1), 277-301.

Braun, D., Benninghoff, M., Ramuz, R., Gorga, A. (2014). Interdependency management in universities: a case study. Studies in Higher Education, 35, 211-217.

Clark B. R. (2014). Creating entrepreneurial universities: organizational pathways of transformation. Studies in Higher Education, 35, 175-197.

Gibbons V. (1995). The university as an instrument for the development of science and basic research: the implications of mode 2 science in: Emerging patterns of social demand and university reform: trough a glass darkly. Oxford: PergamonPress, 27, 90-104.

IAU Press. (1998). Issues in Higher Education. Paris: Pergamon, Elsevier Science.

Lillis, D., Lynch, M. (2014). New challenges for strategy development in Irish higher education institutions. Higher Education Policy, №27 (2), 279-300.

Mintzberg H. (1994). The Rise and Fall of Strategic Planning. L.: Prentice Hall International.

Rodriguez-Ponce, Emilio, Pedraja-Rejas. (2013). Lilian Strategic management and quality of universities: an exploratory study from Chile. Interciencia, №38 (1), 35-41.

Slaughter S., Leslie L. (1997). Academic capitalism. Politics, Policies, and the Entrepreneurial University. Baltimore, MA: The John Hopkins University Press.

U. Coping with Uncertainty: Insights from the New Sciences of Chaos, Self-Organization, and Complexity. Retrieved from http://pw2.netcom.com./~nmerry/ coping.htm.

Antonov V, Efimova E. (2013). Conceptual bases of strategy development and evaluation of the strategic potential of the University. Vestnik University (State University of Management), 15, 184-191 (in Russian).

Arnold V. (2000). «Hard» and «soft» mathematical models. M. MCNMO, 8, 32 (in Russian).

Meyer M. (2006). Measuring the effectiveness of the company. Moscow: Alpina Business Books (in Russian).

Kaplan R., Norton D. (2003). Balanced system of strategy to action. Moscow: Olimp business (in Russian).

Cowen M., Genster D., Hartley B., King D. (2004). Strategic gap: technology for the implementation of corporate strategy. Moscow: Alpina Business Books (in Russian).

Meyer M. (2004). Evaluation of business performance / trans. With the English. LLC «Vershina» (in Russian).

Plotinsky Y. (2001). Models of social processes: Textbook for higher educational institutions. M.: Logos (in Russian).

Uemov A. (1978). The system approach and the general theory of systems. M. «Thought» (in Russian).

Downloads


Переглядів анотації: 515

Опубліковано

2017-09-06

Як цитувати

Marukhlenko, O. V. (2017). СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ У ВИЩИХ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ. Електронне наукове фахове видання “ВІДКРИТЕ ОСВІТНЄ Е-СЕРЕДОВИЩЕ СУЧАСНОГО УНІВЕРСИТЕТУ”, (3), 256–265. https://doi.org/10.28925/2414-0325.2017.3.256.e65

Номер

Розділ

Тенденції та стратегії розвитку відкритих освітніх ресурсів. Формування відкритого освітнього е-середовища університету