ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТУ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ GOOGLE LENS ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ STEM-ПІДХОДУ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ У СЕРЕДНІХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2414-0325.2019s26Ключові слова:
STEM, STEAM, Google Lens, доповнена реальність, освітній процес, мотивація студентаАнотація
Впровадження підходів, що стимулюють зростання мотивації учнів та студентів до навчання закладено у національних та міжнародних стратегічних програмах, зокрема, у концепції «Нова українська школа» та в стратегії «Education 2030» (UNESCO), а основні тенденції викладені у стратегіях розвитку «Europe 2020» та «Europe 2030». Перспективним підходом до підвищення мотивації учня є використання інформаційних технологій у навчанні. Інструменти доповненої реальності дозволяють занурити учня у навчальний процес за рахунок поєднання реального світу та віртуального середовища Однак, дані підходи практично не використовуються в українському освітньому процесі. Це пов’язано з відсутністю інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу програмного забезпечення. Одним з перспективних інструментів доповненої реальності, що підвищують мотивацію учнів та студентів до навчання, є Google Lens. Окрім того, даний інструмент є доступним та простим у використанні, а також має різномовний інтерфейс. Google Lens інтегровано в Google Photos і Google Camera, які можна використовувати на будь-яких андроїд-пристроях з Android 4.4 або вище або iOS. Відповідно до результатів дослідження, точність розпізнавання Google Lens становить 92,6%. Лише в 7,4% випадків Google Lens не давав позитивного результату. Даний показник є досить високим та значно більшим, ніж точність визначення видового різноманіття рослин середньостатистичним учителем. У статті вперше висвітлено особливості роботи Google Lens, зокрема відсутність можливості аналізу ендемічних рослин (етноукраїнських), про яких досить мало інформації на електронних ресурсах, а також вказано вплив на якість аналізу основних параметрів фотографії. Таким чином, використання даного інструменту, особливо в умовах експедицій та екскурсій, є актуальним. Встановлено, що Google Lens має високий потенціал використання при проведенні STEM/STEAM-занять, оскільки сприяє впровадженню наукового методу. Для стимулювання використання даного інструменту нами розроблено методику, що розміщена на сайті stemua.science та знаходиться в онлайн доступі.
Завантаження
Посилання
Shapovalov, V. B., Shapovalov, Je. B., Bilyk, Zh. I. (2019). Construction of classes in higher education institutions using a single network-centered educational information environment based on the Todos IT platform in the context of European integration processes: Suchasni tendenciji rozvytku informacijno-komunikacijnykh tekhnologhij v osviti, C. 72–74.
UNESDOC (2015). Education 2030, 83.
Chernetskiy, I. S., Bilyk, Z. I. & Shapovalov, Y. B. (2019). Using scientific and engineering methods to provide STEM-education: I-mizhnarodnyj naukovo-praktychnoyj WEB-forumu «Rozbudova jedynogho vidkrytogho informacijnogho prostoru osvity vprodovzh zhyttja», Kyiv, 26–28 March 2019, 19.
Bilyk, Z., Shapovalov, Y. & Shapovalov, V. (2019). Use of ontological resources of the universal network information educational media for STEM/STEAM-lessons. Education and development of gifted personality. 2019. Vol. 1, No. 1. C. 30–36.
Stryzhak, O. Je., Shapovalov, V. B. & Shapovalov, Je. B. (2018). Ontological support for educational research: Informacijni tekhnologhiji upravlinnja ekologhichnoju bezpekoju, pryrodokorystuvannjam, zakhodamy v nadzvychajnykh sytuacijakh: rozrobky ta dosjaghnennja do 100-richchja Nacionaljnoji akademiji nauk Ukrajiny, Kyiv, 165–168.
Shapovalov, Y. B., Shapovalov, V. B. & Stryzhak, O. Y. (2018).
Ontology-Based Systemizing of the Science Information Devoted to Waste Utilizing by Methanogenesis. International Journal of Computer, Electrical, Automation, Control and Information Engineering, Vol. 12, 12, 1009–1014.
Elkin, O., Hrynevych, L. & Kalashnikova, S. (2016). The New Ukrainian School. Conceptual principles of secondry school reform. Kyiv.
Jakymenko, I. L., Salavor, O. M. & Shapovalov, Je. B. (2018). Sustainable Development Strategy “Europe 2020”: A Challenge for Ukraine.Ekologhichni nauky, 2, 87–91.
European Council. Europe 2020 (2010). A strategy for smart, sustainable and inclusive growth Com.
European Commission (2019). Reflection Paper-Towards a Sustainable Europe By 2030.
Stryzhak, O. Je., Slipukhina, I. A. & Polikhun, N. I. (2017). STEM Education: Basic Definitions. Informacijni tekhnologhiji i zasoby navchannja, 5, #477, 16–33.
Shapovalov, V. B., Atamas, A. I. & Bilyk, Z. I. (2018). Structuring Augmented Reality Information on the stemua science. Proceedings of the 1st International Workshop on Augmented Reality in Education (AREdu 2018), Vol. 2257, 75–86.
Chernecjkyj, I. S., Slipukhina, I. A. & Polikhun, N. I. (2016). A multidisciplinary approach in the formulation of STEM oriented learning tasks. Naukovi zapysky [Kirovoghradsjkogho derzhavnogho pedaghoghichnogho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka] . Serija : Problemy metodyky fizyko-matematychnoji i tekhnologhichnoji osvity, t. 12, #1, 158–168.
Shapovalov, Je. B. & Bilyk, Zh. I. (2017). A guide to using Einstein TM digital labs in biology lessons and extracurricular classes. Part 1: Kyiv: Rozumnyky, 112 p.
Shapovalov, Je. B. & Bilyk, Zh. I. (2017). A guide to using Einstein TM digital labs in biology lessons and extracurricular classes: Part 2: Kyiv: Rozumnyky.
Gholovanj, O. V. & Shapovalov, Je. B. (2016). Einstein TM Digital Laboratory Chemistry Handbook: Part 1: Rozumnyky, 138 p.
Shherbatjuk, L. (2018). Einstein Digital Laboratory as a Means of Forming a 21st Century Researcher: STEM Education as a Prospective Form of Innovative Education in Ukraine, Cherkasy, 18, 105–112.
Chernysh, L. & Antonenko, O. M. (2018). Harnessing the EINSTEIN Digital Laboratory in the Educational Process: STEM Education as a Promising Form of Innovative Education in Ukraine, Cherkasy, 18, 112–117.
Budnyk, O. (2018). Theoretical Principles of Using Steam-Technologies in the Preparation of the Teacher of the New Ukrainian School. Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Vol. 5, 1, 23–30.
Chernetskiy, I. S., Bilyk, Z. I. & Shapovalov, Y. B. (2019). Necessity of STEM-education implementation. The experience of ManLab: I-mizhnarodnyj naukovo-praktychnoyj WEB-forumu «Rozbudova jedynogho vidkrytogho informacijnogho prostoru osvity vprodovzh zhyttja», Kyiv, 26–28 March 2019.
Chernecjkyj, I. S., Pashhenko, Je. Ju., & Shapovalov, Je. B. (2016). Application of an ontology-driven approach in the scientific aspect of STEAM education. Naukovi zapysky Maloji akademiji nauk Ukrajiny, #8, 243.
Shapovalov, Je. B. & Shapovalov, V. B. (2014). Use of water analysis techniques adapted for use in secondary schools in educational and research works. Naukovi zapysky Maloji akademiji nauk Ukrajiny, #6, 168–180.
Puchkova, E. S. (2016). Features of the preparation of materials by teachers of pedagogical universities for webinars, taking into account the characteristics of the individual perception of educational information by students. Ynformatyzacyja obrazovanyja, #2, 16–22.
Ghruzkova, S. & Sagheeva, E. R. (2015). Features of the development of channels of perception of students of a technical university. Vestnyk Kazanskogho ghosudarstvennogho эnerghetycheskogho unyversyteta, 118–128.
Khan, T., Johnston, K. & Ophoff, J. (2019). The Impact of an Augmented Reality Application on Learning Motivation of Students. Advances in Human-Computer Interaction, 1–14.
Modlo, Y., Yechkalo, Y. V. & Semerikov, S. (2018). Using technology of augmented reality in a mobile-based learning environment of the higher educational institution.
Steven Zantua, L. O. (2017). Utilization of Virtual Reality Content in Grade 6 Social Studies Using Affordable Virtual Reality Technology. Asia Pacific Journal of Multidisciplinary Research, Vol. 5, #2. 1–10.
Quesada-González, D. & Merkoçi, A. (2017). Mobile phone-based biosensing: An emerging “diagnostic and communication” technology. Biosensors and Bioelectronics. Vol. 92, 549–562.
Mureşan, H. & Oltean, M. (2017). Fruit recognition from images using deep learning, Vol. 1, 26–42.
Potkonjak, V., Gardner, M. & Callaghan, V. (2016). Virtual laboratories for education in science, technology, and engineering: A review. Computers and Education, Vol. 95, 309-327.
Sala, N. (2014). Applications of Virtual Reality Technologies in Architecture and in Engineering. International Journal of Space Technology Management and Innovation. Vol. 3, #2, 78–88.
Kinateder, M., Ronchi, E. & Nilsson, D. (2014). Virtual Reality for Fire Evacuation Research. Proceedings of the 2014 Federated Conference on Computer Science and Information Systems, Vol. 2, 313–321.
Prykhodnjuk, V. (2017). Technological tools for transdisciplinary presentation of geospatial information: Instytut telekomunikacij i ghlobaljnogho informacijnogho prostoru. 157 p.
Velychko, V. Ju., Popova, M. A. & Prykhodnjuk, V. (2017). TODOS is an IT platform for the creation of transdisciplinary information environments. Weapons systems and military equipment, t. 1, #49, 10–19.
Martín-Gutiérrez, J., Fabiani, P. & Benesova, W. (2015). Augmented reality to promote collaborative and autonomous learning in higher education. Computers in Human Behavior, Vol. 51, 752–761.
Antonietti, A., Imperio, E. & Rasi, C. (2001). Virtual reality and hypermedia in learning to use a turning lathe. Journal of Computer Assisted Learning, Vol. 17, #2, 142-155.
Chris, D. (2005). Planning for Neomillennial Learning Styles. EDUCAUSE Quarterly. Vol. 28, #1, 7–12.
Youngblut, C. (1998). Educational Uses of Virtual Reality Technology: IDA Document D-2128. Alexandria, Virginia 22311-1772: Institute for Defense Analyses, 131 p.
Hussein, M. & Nätterdal, C. (2015). The Benefits of Virtual Reality in Education: A Comparison Study: University of Gothenburg, Chalmers University of Technology.
Ibáñez, M. B., Serio, Á. Di & Villarán, D. (2014). Experimenting with electromagnetism using augmented reality: Impact on flow student experience and educational effectiveness. Computers & Education, Vol. 71, 1–13.
Lee, E. A. L. & Wong, K. W. (2014). Learning with desktop virtual reality: Low spatial ability learners are more positively affected. Computers and Education, Vol. 79, 49-58.
Keller, J. M. (2012). ARCS Model of Motivation. Encyclopedia of the Sciences of Learning, 304-305.
1.jpg)
