ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2414-0325.2023.157Ключові слова:
людина, освіта, штучний інтелект, пізнання, педагог, відповідальністьАнотація
В статті розглянуто сьогодення крізь призму впровадження штучного інтелекту, що стало причиною формування залежності людини від інформаційних технологій. У цьому контексті освіта не є винятком, вона використовуючи можливості технологічного прогресу змінює процеси пізнання. Такі зміни стають однією з першопричин зміни буття людини, комунікації, способу отримання освітніх послуг тощо, все це в умовах розвитку штучного інтелекту і тих умов, що він створює набуває нових форм. Відповідно до цього була сформована мета статті: розглянути особливості використання штучного інтелекту в освітньому процесі, позитивні і негативні сторони. Для досягнення мети були визначені наступні завдання: з’ясувати суть штучного інтелекту; проаналізувати можливості використання штучного інтелекту; встановити позитивні і негативні аспекти штучного інтелекту в епоху інформатизації суспільства. Аналіз наукових джерел дозволив з’ясувати суть штучного інтелекту, думку вчених їх погляди на використання штучного інтелекту в освітньому просторі. Підтвердженням запропонованої гіпотези стало опитування, що проводилося на історичному та хіміко-біологічному факультетах Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка в рамках експерименту намагалися визначити фактори, що мають місце в реальному житті й вплинули на ширші можливості залучення штучного інтелекту в освітній процес. Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що штучний інтелект сприяє формуванню нового покоління вчителів з новим типом, рівнем мислення і пізнання. Відзначаємо, що епоха інтернет можливостей, дарована штучним інтелектом має не лише позитивні, а й і негативні фактори. Найбільшим негативним явищем визначено відсутність відповідальності штучного інтелекту за свої діяння.
Завантаження
Посилання
On the approval of the Concept of the development of artificial intelligence in Ukraine (2020).
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text (in Ukrainian).
Derevyanko, S. P. (2021). Emotional artificial intelligence in professional training of future psychologists. Information Technologies and Learning Tools, 81(1), 192–209. https://doi.org/10.33407/itlt.v81i1.3281 (in Ukrainian).
Mnih V., Kavukcuoglu K., Silver D., Rusu A., Veness J., Bellemare M., ... & Petersen, S. (2015). Human-level control through deep reinforcement learning. Nature, 518(7540), 529-533. DOI: 10.1038/nature14236
LeCun, Y., Bengio, Y., & Hinton, G. (2015). Deep learning. Nature, 521(7553), 436-444. DOI: 10.1038/nature14539
Kozma R., Alippi C., Choe Y., M. F. Carlo (2018). Artificial intelligence in the age of neural networks and brain computing.
Bi, W., Hosny, A., Schabath, M. & Giger, M. (2019). Artificial intelligence in cancer imaging: Clinical challenges and applications A Cancer Journal for Clinicians Volume 69, Issue 2 p. 127-157. https://doi.org/10.3322/caac.21552 https://acsjournals.onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.3322/caac.21552
Spirin O. M. (2001). Dyferentsiyovanyy pidkhid u vyvchenni osnov shtuchnoho intelektu v kursi informatyky fiziko-matematychnoho fakul'tetu vyshchoho pedahohichnoho zakladu, natsion. ped. un-t imeni M. P. Drahomanova, Kyiv. (in Ukrainian).
Chernykh, V. & Mazurok, T. (2014). Peculiarities of artificial intelligence study at pedagogical higher institutions. Journal L`Association «SEPIKE» [Journal L'Association «SEPIKE»], V. 1, №5, p. 61–63.
Jefremov, M. F. & Jefremov, Ju. M. (2016). Shtuchnyj intelekt, istorija ta perspektyvy rozvytku. Visnyk ZhDTU. Serija «Tekhnichni nauky», 2 (45), p. 123–126. https://doi.org/10.26642/tn-2008-2(45)-123-126 (in Ukrainian).
Kekhlan-Dzhons, R. (2014)Khokingh: shtuchnyj intelekt – zaghroza ljudstvu. https://www.bbc.com/russian/science/2014/12/141202_hawking_ai_danger (in Ukrainian).
Kozak, M., Shhygheljsjka, Gh. (2016). Shtuchnyj intelekt: dobro chy zlo? https://core.ac.uk/download/pdf/74515814.pdf (in Ukrainian).
Pogorelenko, A. (2018). Artificial Intelligence: essence, analysis of application, prospects of development. economic sciences, Vol. 32, Р. 22–27.
Fukuyama, F. (2014). Political Order and Political Decay: From the Industrial Revolution to the Globalization of Democracy. New York: Farrar, Strauss and Giroux. 672 p.
Turing, A. (1950). Computing Machinery and Intelligence. Mind, 1950. Vol. 49, Issue 236. Pp. 433–460. DOI: https://doi.org/10.1093/mind/LIX.236.433
Moor, J. (2006). The Dartmouth College artificial intelligence conference: The next fifty years. AI Magazine – American association for artificial intelligence. Vol. 27, No 4, pp. 87–91.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Москалюк М.М., Москалюк Н.В., Лень А.В.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.