КОМПОНЕНТНА МОДЕЛЬ ХМАРО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2414-0325.2022.123Ключові слова:
медична освіта, дистанційне навчання, компонентна модель ХОНС, хмаро орієнтоване навчальне середовище, COVID-19Анотація
Швидкий розвиток інноваційних методів навчання, які базуються на широкому застосуванні інформаційно-комунікативних технологій, формує умови для трансформації системи вищої медичної освіти. Поява хмарних сервісів на ринку ІТ послуг відкрила нові можливості для розвитку інфраструктури закладів вищої освіти (ЗВО). Кризова ситуація, пов’язана з карантином, змусила професорсько-викладацький склад медичних університетів почати перебудову інфраструктури ЗВО в напрямку впровадження новітніх технологій навчання. В період карантину COVID-19 медичні університети розпочали широке використання хмарних сервісів Microsoft та Google для організації дистанційного навчання студентів медичних та фармацевтичних факультетів. На етапі адаптації цих сервісів до організації навчального процесу виникла проблема в відсутності розроблених моделей ХОНС для медичних ЗВО, які враховують специфіку викладання предметів на медичних факультетах. При розробці компонентної моделі нами застосовано методи системного аналізу та підходи до опису підрозділів університету з позиції інваріантної моделі організаційної системи. Така модель дозволяє масштабувати технологію формування гібридного хмаро орієнтованого середовища на всі підрозділи університету. В основу компонентної моделі хмаро-орієнтованого освітнього середовища було покладено модель педагогічної системи, яка складається з цільової, викладацької, методичної, студентської, змістової та технологічної компонентів. При проведенні аналізу організації системи медичної освіти університету методом стратифікації було виділено чотири основних системних рівня: І- стратегічне планування та організація навчання в університеті; ІІ- тактичне планування та організація медичної освіти за спеціальностями; ІІІ- планування та організація навчання студентів на 62 кафедрах університету; ІV - моделювання партнерської взаємодії в процесі навчання на основі суб’єкт-суб’єктних відносин викладача, технічного персоналу підрозділів університету та студента. Модель педагогічної системи було інтегровано з ієрархічною структурною моделлю підрозділів медичного університету. Впровадження розробленої моделі, в найкоротші терміни, дозволило оптимально побудувати проекцію наземної структури засобами хмарних сервісів MSO365 до віртуального хмаро орієнтованого навчального середовища медичного університету та перейти на дистанційну форму навчання. Розроблену структуру впроваджено у навчальний процес Запорізького державного медичного університету (ЗДМУ) в період карантину COVID 19. Отриманий експериментальний досвід організації дистанційного навчання був покладений в основу системи змішаного навчання ЗДМУ.
Завантаження
Посилання
Hodges C., Moore S., Lockee B., Trust T., Bond A. The Difference Between Emergency Remote Teaching and Online Learning. March 27, 2020. URL: https://er.educause.edu/articles/2020/3/the-differencebetween-emergency-remote-teaching-and-online-learning. (date of access:19.07.2021).
Екстрене дистанційне навчання в Україні: Монографія за ред. В.М. Кухаренка, В.В. Бондаренка. Харків: КП «Міська друкарня», 2020. 409 с.
Koutsikouri D., Henfridsson O., Rikard L. Building Digital Infrastructures: Towards an Evolutionary Theory of Contextual Triggers.: in Proc. of the 50th Hawaii Int. Conf. on System Sciences. 2017. P. 4716-4725. URL: https://scholarspace.manoa.hawaii.edu/bitstream/10125/41737/1/paper0588.pdf. (date of access:19.07.2021).
Актуальні питання дистанційної освіти та телемедицини 2020: матеріали Всеукраїнської наук.-метод. конф. з міжн. участю, м. Запоріжжя, 19-20 лист. 2020 р. Запоріжжя, 2020. С. 161. (дата звернення: 19.07.2021).
Актуальні питання вищої медичної (фармацевтичної) освіти: виклики сьогодення та перспективи їх вирішення : матеріали XVIIІ Всеукр. наук.-практ. конф., м. Тернопіль, 20–21 трав. 2021 р. Тернопіль : ТНМУ, 2021. С. 592. URL: https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17054. (дата звернення: 19.07.2021).
Haers, B. Cloud computing. Communications of the ACM. 2008. vol.51, No. 7. P. 9-11. doi:10.1145/1364782.1364786
Mell P., Grance T. The NIST denition of cloud computing. Tech. Rep., 2011. URL: https://csrc.nist.gov/publications/detail/sp/800-145/final. (date of access:19.07.2021).
Gaur A., Manuja M. Implementation framework for cloud based education-as-a-service. 2014 IEEE Int. Conf. on MOOC, Innovation and Technology in Education (MITE). 2014. P. 56-61. URL: https://doi.org/10.1109/MITE.2014.7020241.
Chrysikos A., Ward R. Cloud Computing Within Higher Education: Applying Knowledge as a Service (KaaS). 2014. URL: http://eprints.hud.ac.uk/id/eprint/31832/1/Accepted%20Manuscript.pdf. (date of access: 19.07.2021).
Agarwal P., Sharma D.K., Varun V.L., Venkatesh P.R., Kanchibhotla C., Ventayen R.J.M., Mohiddin K. A survey on the scope of cloud computing. Materials Today: Proceedings,2021. URL: https://doi.org/10.1016/j.matpr.2021.06.275.
Qasem Y., Abdullah R., Jusoh Y., Atan R., Asadi S. Cloud Computing Adoption in Higher Education Institutions: A Systematic Review. IEEE Access. 2019. Vol. 7. P. 63722-63744. URL: https://ieeexplore.ieee.org/document/8712496/pdf. (date of access:19.07.2021).
Benavides L., Arias J., Serna M., Bedoya J., Burgos D. Digital Transformation in Higher Education Institutions: A Systematic Literature Review. J. Sensors, 2020. Vol. 20. no 11. P. 3291. URL: https://www.mdpi.com/1424-8220/20/11/3291/pdf. (date of access:19.07.2021)..
García-Peñalvo F. Avoiding the Dark Side of Digital Transformation in Teaching. An Institutional Reference Framework for eLearning in Higher Education. Sustainability. 2021. Vol.13. no 4. P. 2023. URL: https://www.mdpi.com/2071-1050/13/4/2023/pdf. (date of access:19.07.2021).
Стрюк А. М., Рассовицька М. В. Система хмаро орієнтованих засобів навчання як елемент інформаційного освітньо-наукового середовища ВНЗ. Інформаційні технології і засоби навчання. 2014. Т. 42. Вип. 4. С. 150-158. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2014_42_4_16. (дата звернення: 19.07.2021).
Олексюк В. П. Упровадження технологій хмарних обчислень як складових ІТ-інфраструктури ВНЗ . Інформаційні технології і засоби навчання. 2014. Т. 41. Вип. 3. С. 256-267. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2014_41_3_26. (дата звернення: 19.07.2021).
Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: монографія. – Київ: Атіка, 2008. 684 с.
Биков В. Ю., Шишкіна М. П. Теоретико-методологічні засади формування хмаро орієнтованого середовища вищого навчального закладу. Теорія і практика управління соціальними системами. 2016. № 2. С. 30-52. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tipuss_2016_2_6. (дата звернення: 19.07.2021).
Биков В. Ю. Моделі системи освіти і освітнього середовища. Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: зб. наук. праць. 27 (31). С. 39-47. URL: https://lib.iitta.gov.ua/1167/ . (дата звернення: 19.07.2021).
Биков В. Ю. Технології хмарних обчислень, ІКТ-аутсорсінг та нові функції ІКТ-підрозділів навчальних закладів і наукових установ. Інформаційні технології в освіті. 2011. Вип. 10. С. 8-23. URL: https://lib.iitta.gov.ua/1151/ (дата звернення: 19.07.2021).
Bykov V., Mikulowski D., Moravcik O., Svetsky S., Shyshkina M. The use of the cloud-based open learning and research platform for collaboration in virtual teams. Information Technologies and Learning Tools. 2020. Vol 76. No 2. P. 304-320. URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/3706/1634 (date of access:19.07.2021).
Биков В. Ю., Гуржій А. М., Шишкіна М. П. Концептуальні засади формування і розвитку хмаро орієнтованого навчально-наукового середовища закладу вищої педагогічної освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми.: зб. наук. пр. Вип. 50. Київ-Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2018. С. 20-25.
Методологія формування хмаро орієнтованого навчально-наукового середовища педагогічного навчального закладу : монографія / Дем’яненко В. М., Коваленко В. В., Кравченко А. О., Носенко Ю. Г. та ін.; за наук. ред. М. П. Шишкіної. Київ: Педагогічна думка, 2017. 146 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/714935/. (дата звернення: 19.07.2021).
Шишкіна М. П. Методологічні засади проектування хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти. Інформаційні технології в освіті. 2019. №4(41). С. 21-33.
Проектування і використання відкритого хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти. / В. Ю. Биков, та ін. Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. Т. 74. № 6. С. 1-19. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2019_74_6_3. (дата звернення: 19.07.2021).
Литвинова С. Г. Проектування хмаро орієнтованого навчального середовища загальноосвітнього навчального закладу : монографія. Київ: ЦП «Компринт», 2016. 354 c. URL: https://lib.iitta.gov.ua/106829/. (дата звернення: 19.07.2021).
Вакалюк Т.А. Структурно-функціональна модель хмаро орієнтованого навчального середовища для підготовки бакалаврів інформатики. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Том 59. №3. С. 51- 61. URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/download/1674/1190/. (дата звернення: 19.07.2021).
Волошина Т.В. Використання гібридного хмаро орієнтованого навчального середовища для формування самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців з інформаційних технологій: автореф. дис. … к.пед.н.: 13.00.10. Київ, 2018. 24 с.
Буравцев А.В. Стратифицированный метод построения сложной системы. Образовательные ресурсы и технологии. 2017. №3 (20). С.23-32. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/stratifitsirovannyy-metod-postroeniya-slozhnoy-sistemy/pdf. (дата звернення: 19.07.2021).