КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ КОМПОНЕНТІВ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН ДО ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ У ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Анотація

У статті висвітлено компоненти готовності майбутнього вчителя природничо-математичних дисциплін до застосування технологій візуалізації в освітньому процесі загальноосвітньої школи (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний, практично-діяльнісний, рефлексивно-оцінювальний). Відповідно до окреслених компонентів встановлено критерії та окреслено показники через які відбиваються відповідні критерії. До показників мотиваційно-ціннісного критерію віднесено прагнення до: усвідомлення значущості використання технологій візуалізації в освітньому процесі; подолання труднощів і вольових зусиль у процесі запровадження технологій візуалізації в навчальному процесі; зацікавленості отримання знань, умінь і навичок щодо опанування нового інструментарію технологій візуалізації та освоєння нових форм навчання із застосуванням зазначених технологій; проявлення креативності в рішенні професійних завдань. Когнітивний критерій представлено показниками щодо знань: психологічних та вікових особливостей сприйняття учнями візуальних матеріалів; дидактичного потенціалу технологій візуалізації; методів і правил структурування, ущільнення та принципів розподілення навчального матеріалу; основ дизайну (правила і прийоми композиції і колористики); класифікації онлайнових інструментів візуалізації щодо застосування в навчальному процесі; системи вимог, якій повинна відповідати візуалізація, що використовується в освітньому процесі. До показників операціонально-інструментального критерію нами віднесені вміння: ефективного подання навчального матеріалу шляхом створення когнітивних візуальних якорів та візуальних метафор; зберігати отриману та перероблену візуальну інформацію у відповідній формі; передавати інформацію для колективного використання чітким візуальним способом і у різних візуальних форматах; створювати власні візуальні матеріали; застосовувати систему вимог до створення візуального контенту; володіти широким спектром інструментарію. Практично-діяльнісний критерій представлено вмінням: використовувати технології візуалізації в процесі проектування уроку, здійснювати адаптацію готових дидактичних візуальних засобів до змісту і мети уроку, контингенту учнів;  створювати предметні завдання на готових візуальних матеріалах тощо; аргументовано визначати педагогічну доцільність застосування технологій візуалізації на уроці; організовувати навчальну, дослідницьку, рефлексивну та іншу діяльність учнів з їх використанням; забезпечувати надання учням допомоги, адекватної їх потребам. Останнім критерієм є рефлексивно-оцінювальний, який передбачає критичну оцінку: доцільності форм і методів навчання на базі технологій візуалізації щодо їхнього застосування в освітньому процесі; якості власної підготовки до застосування технологій візуалізації у навчальному процесі і визначенні шляхів вдосконалення цієї підготовки; здійсненні моніторингу нових методів, інструментів для створення візуальних матеріалів; систематичної корекції власної підготовки до застосування технологій візуалізації у предметному навчанні.