ЯК НАВЧАТИ ЛІТЕРАТУРНІЙ КРИТИЦІ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕРЕЖЕВИХ ІКТ?

Анотація

Стаття розглядає досвід використання мережевих ІКТ під час вивчення літературної критики в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Інституті філології Київського університету імені Бориса Грінченка. Стратегія застосування ІКТ у навчальному процесі дисципліни була розроблена відповідно до потреб програм курсів «Критик у сучасному літературному процесі» Н.І.Бернадської (Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка) та «Жанри літературної критики» С.В. Жигун (Факультет української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка). Мета статті – оцінити ефективність використання засобів мережевих (web-based) ІКТ під час вивчення дисципліни «Літературна критика». 

Результати. На підставі опису та аналізу можливостей застосовування таких зразків мережевих ІКТ, як хмари тегів, карти пам’яті, інтерактивної дошки  Padlet, гугл-форм, соціальних мереж та блогів у форматі розсилки, зроблено висновок, що застосування цих застосунків і платформ під час вивчення літературної критики сприяє формуванню навичок аналізу літературно-критичних текстів; структурування аналізованої проблеми та створюваного тексту; моніторингу аудиторії та апробації і промоції текстів. Представлена стратегія використання ІКТ у викладання літературної критики направлена на формування зручного навчального середовища, здатного трансформуватися у професійне. Вивчення нових форматів, що виникли і побутують у мережі, допомагає студентам глибше зрозуміти сучасний літературно-критичний процес та почати формувати власну репутацію як фахівця. Оцінка цієї стратегії як позитивної спирається на зростання залученості студентів у навчальний процес; покращення якості підготовки до занять завдяки доступності матеріалів у групі; урізноманітнення прийомів у критичних текстах студентів порівняно із попередніми роками. З негативних наслідків застосування цієї стратегії варто звернути увагу на пасивність інтровертованих студентів під час виконання завдань, що потребували взаємодії зі сторонніми людьми. Проте це не становить перешкоди для подальшого застосування цієї стратегії у викладанні літературної критики.