МОДЕЛІ МОБІЛЬНОГО НАВЧАННЯ: ВІТЧИЗНЯНИЙ І ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД

Анотація

У статті розглядається трансформація освітнього простору під впливом мобільних технологій, що в сучасних умовах (пандемія, воєнний стан, глобальна цифрова трансформація) перетворилися з допоміжних засобів на основний інструмент забезпечення безперервності навчання. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю систематизації розрізнених моделей мобільного навчання (M-Learning) для створення удосконаленого методологічного підходу реалізації технології в закладах освіти.

Метою роботи є порівняльний аналіз ключових вітчизняних та закордонних моделей мобільного навчання, виявлення їхніх структурних особливостей та розроблення на цій основі узагальненої інтегрованої моделі, адаптованої до сучасних викликів освіти.

У ході дослідження використано методи теоретичного аналізу наукових джерел та моделювання для створення авторської інтегрованої моделі мобільного навчання, систематизацію та класифікацію існуючих концептуальних схем і моделей. Проаналізовано фундаментальні закордонні підходи, що розкривають синергію пристрою, учня та соціального середовища. Досліджено трирівневу систему оцінювання, що дозволяє вимірювати ефективність навчання на мікрорівні, мезо- та макро-. Виокремлено систему SMILE (Stanford Mobile Inquiry-based Learning Environment) як приклад успішної реалізації дослідницького навчання. У вітчизняному сегменті виокремлено еволюцію поглядів: від перших моделей для шкільної освіти до сучасних рішень в умовах дистанційного навчання. На основі синтезу цих підходів у статті представлено узагальнену авторську інтегровану модель мобільного навчання, що інтегрує закордонні оцінювальні рамки з практичним досвідом впровадження M-Learning в українських закладах освіти і дозволяє мінімізувати ризики цифрової нерівності та підвищити рівень залученості здобувачів. Вона поєднує чотири ключові складники: технологічний, (характеристики пристроїв), педагогічний дизайн (структура контенту), психолого-когнітивний та цифрову екосистему взаємодії. Модель враховує чинник адаптивності контенту та неперервність зворотного зв'язку. Доведено, що ефективність мобільного навчання залежить не від кількості гаджетів, а від глибини їх інтеграції в педагогічну систему.