ДИДАКТИЧНИЙ ДИЗАЙН ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗМІШАНОМУ НАВЧАННІ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА МОДЕЛЬ ВПРОВАДЖЕННЯ У ЗВО
DOI:
https://doi.org/10.28925/2414-0325.2026.208Ключові слова:
дидактичний дизайн, педагогічна технологія, змішане навчання, внутрішнє забезпечення якості, критерії якості, цифрово-педагогічна компетентність, нейронні мережі, заклади вищої освітиАнотація
Стаття присвячена обґрунтуванню дидактичного дизайну педагогічних технологій у змішаному навчанні як умови переходу від ситуативної «цифровізації» до керованої, відтворюваної та діагностичної організації освітнього процесу у закладах вищої освіти. Мета публікації полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні дидактичного дизайну педагогічних технологій у змішаному навчанні та розробленні моделі їх упровадження на рівні освітнього компонента з визначенням критеріїв якості й показників результативності. Методологічну основу становить синтез компетентнісного, діяльнісного й конструктивістського підходів, операціоналізований через логіку instructional design: проєктування від очікуваних результатів і доказів їх досягнення до навчальних активностей та ресурсів. Уточнено розмежування рівнів «методологія – педагогічна технологія – цифровий інструмент», що запобігає інструментальному редукціонізму та фіксує пріоритет педагогічної логіки над вибором платформи. Запропоновано авторську модель упровадження як п’ятиетапний цикл (аналіз контексту → дизайн → реалізація → оцінювання та корекція → масштабування і QA-цикл) зі зворотними зв’язками, які забезпечують редизайн на підставі даних оцінювання. Визначено «ядро» моделі: критерії якості (узгодженість результатів, активностей і оцінювання; якість навчальних подій і взаємодії; обґрунтованість інтеграції цифрових інструментів) та індикатори результативності (досягнення результатів за рубриками, динаміка прогресу, залученість і повторюваність результатів у різних групах). Показано, що нейронні мережі та генеративні інструменти є новим етапом розвитку педагогічних технологій у змішаному навчанні, однак їхня освітня цінність реалізується за умов прозорого оцінювання, академічної доброчесності та цифрово-педагогічної компетентності викладача. Практичні імплікації включають використання дизайн-матриці «результати → докази → активності → інструменти» та регулярний цикл ревізії курсу на основі даних.
Завантаження
Посилання
Kharchenko, A., Nalyvaiko, O., Kreydun, N., Sheiko, A., Ptushka, A., Khatuntseva, S., & Zotova, L. (2024). Digital technologies as a factor of transformation of learning in university education. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 16(4), 97-126. https://doi.org/10.18662/rrem/16.4/909
Hodges, C., Moore, S., Lockee, B., Trust, T., & Bond, A. (2020, March 27). The difference between emergency remote teaching and online learning. EDUCAUSE Review.
Nalyvaiko, O., Vakulenko, A., & Zemlin, U. (2020). Features of forced quarantine distance learning. Scientific Notes of the Pedagogical Department, 47, 78-87. https://doi.org/10.26565/2074-8167-2020-47-09
Graham, C. (2006). Blended learning systems: Definition, current trends, and future directions. In C. Bonk & C. Graham (Eds.), Handbook of blended learning: Global perspectives, local designs (pp. 3-21). Pfeiffer.
Garrison, D., & Kanuka, H. (2004). Blended learning: Uncovering its transformative potential in higher education. The Internet and Higher Education, 7(2), 95-105. https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2004.02.001
Bernard, R., Borokhovski, E., Schmid, R., Tamim, R., & Abrami, P. (2014). A meta-analysis of blended learning and technology use in higher education. Journal of Computing in Higher Education, 26(1), 87-122. https://doi.org/10.1007/s12528-013-9077-3
Means, B., Toyama, Y., Murphy, R., Bakia, M., & Jones, K. (2010). Evaluation of evidence-based practices in online learning: A meta-analysis and review of online learning studies. U.S. Department of Education.
Kalyniuk, N., Franchuk, V., Selskyy, P., Humenna, N., & Hladii, O. (2024). Blended form of education as an innovative approach in the training of medical students: The experience of Ukraine. Educación Médica, 25(6), 100965. https://doi.org/10.1016/j.edumed.2024.100965
Schmid, R., Borokhovski, E., Bernard, R., Pickup, D., & Abrami, P. (2023). Technology-enabled higher education instruction: A meta-analysis of face-to-face, online, and blended approaches. Computers and Education Open, 5, 100142. https://doi.org/10.1016/j.caeo.2023.100142
Biggs, J., & Tang, C. (2011). Teaching for quality learning at university (4th ed.). McGraw-Hill Education.
Wiggins, G., & McTighe, J. (2005). Understanding by design (Expanded 2nd ed.). ASCD.
Merrill, M. (2002). First principles of instruction. Educational Technology Research and Development, 50(3), 43-59. https://doi.org/10.1007/BF02505024
Vygotsky, L. (1978). Mind in society: The development of higher psychological processes. Harvard University Press.
Engeström, Y. (1987). Learning by expanding: An activity-theoretical approach to developmental research. Orienta-Konsultit.
Council of the European Union. (2018). Council recommendation of 22 May 2018 on key competences for lifelong learning (2018/C 189/01). Official Journal of the European Union, C 189, 1-13.
Redecker, C. (2017). European framework for the digital competence of educators: DigCompEdu. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2760/159770
Mulder, M., Weigel, T., & Collins, K. (2009). The concept of competence in the development of higher education. Journal of European Industrial Training, 33(8/9), 755-770. https://doi.org/10.1108/03090590910993616
Jonassen, D. (1991). Objectivism versus constructivism: Do we need a new philosophical paradigm? Educational Technology Research and Development, 39(3), 5-14. https://doi.org/10.1007/BF02296434
Branch, R. (2009). Instructional design: The ADDIE approach. Springer. https://doi.org/10.1007/978-0-387-09506-6
Garrison, D. R., Anderson, T., & Archer, W. (2000). Critical inquiry in a text-based environment: Computer conferencing in higher education. The Internet and Higher Education, 2(2-3), 87-105. https://doi.org/10.1016/S1096-7516(00)00016-6
Mishra, P., & Koehler, M. (2006). Technological pedagogical content knowledge: A framework for teacher knowledge. Teachers College Record, 108(6), 1017-1054. https://doi.org/10.1111/j.1467-9620.2006.00684.x
Yurdakul, I., Odabasi, H., Kilicer, K., Coklar, A., Birinci, G., & Kurt, A. (2012). The development, validity and reliability of TPACK-deep. Computers & Education, 58(3), 964-977. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2011.10.012
Biggs, J. (1996). Enhancing teaching through constructive alignment. Higher Education, 32, 347-364. https://doi.org/10.1007/BF00138871
European Association for Quality Assurance in Higher Education (ENQA). (2015). Standards and guidelines for quality assurance in the European Higher Education Area (ESG).
Garrison, D. (2007). Online community of inquiry review: Social, cognitive, and teaching presence issues. Journal of Asynchronous Learning Networks, 11(1), 61-72.
Shumeiko, N. (2024). The use of learning management systems in the educational process: The expediency and benefits. Educological Discourse, 45(2). https://doi.org/10.28925/2312-5829.2024.2.5
Nalyvaiko, O., Malysh, K., Prykhodko, Y., & Chaban, S. (2024). Neural networks at the service of education: Challenges of the new era of educational transformation. Scientific Notes of the Pedagogical Department, 54. https://doi.org/10.26565/2074-8167-2024-54-09
Mutimukwe, C., Han, S., Viberg, O., & Cerratto-Pargman, T. (2023). Privacy as contextual integrity in online proctoring systems in higher education: A scoping review. https://doi.org/10.48550/arXiv.2310.18792
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Оксана Мкртічян
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
1.jpg)
