МЕТОДИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОЇ РЕВЕРБЕРАЦІЇ У СУЧАСНІЙ ЗВУКОРЕЖИСУРІ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2414-0325.2022.124Ключові слова:
штучна реверберація, «згорткова» реверберація, ревербераційний алгоритм, метод використання штучної реверберації, плагін штучної ревербераціїАнотація
Стаття присвячена систематизації основних сучасних методів використання реверберації у звукорежисурі та методичним основам її застосування у освітньому процесі у закладах вищої освіти. Наукова новизна полягає в уточненні класифікації та систематизації основних сучасних методів використання штучної реверберації, а також методичних засад опанування штучної реверберації у процесі професійної підготовки. Мета статті полягає у систематизації основних сучасних методів використання реверберації у звукорежисурі. Для реалізації мети використано методи: системно-аналітичний, мистецтвознавчий та порівняльно-історичний. Основні результати і висновки дослідження. Удосконалення цифрових технологій у галузі звукорежисури, запровадження ревербераційних алгоритмів значною мірою сприяли розширенню використання штучної реверберації у звукорежисурі. У статті коротко схарактеризовано «згорткову» реверберацію як таку, яка оперує найбільш сучасним ревербераційним алгоритмом. Наразі у звукорежисурі напрацьовано різноманітні ефективні методи використання штучної реверберації, які можуть застосовуватися для реалізації різноманітних творчих завдань. У статті схарактеризовано методи використання штучної реверберації для створення звукової перспективи; для обробки back-вокалу; для обробки дилею; для «пом’якшення» звучання окремих партій музичних інструментів; для обробки різних однотипних сигналів; для обробки партії соло з використанням двох ефектів реверберації. Окремі види штучної реверберації використовувалися на різних історичних етапах розвитку музичної індустрії. Сучасний стан розвитку програмного забезпечення дозволяє використовувати одразу декілька алгоритмів реверберації, завдяки чому наявна можливість створення оригінальних звучань. У процесі опанування здобувачами вищої освіти різних методів використання штучної реверберації найбільш доцільно розпочати їх знайомство зі штучною реверберацією з найпростіших ефектів реверберації, які можуть бути реалізовані в «аналоговому» процесорі ефектів, у якому на основі алгоритмів виробника варіюються лише деякі параметри. Подальше опанування штучної реверберації доцільно здійснювати через програмне забезпечення (зокрема, безкоштовні VST-плагіни штучної реверберації), що використовується у цифрових звукових робочих станціях (DAW).
Завантаження
Посилання
Gibson, D. (2005). The Art of Mixing: A Visual Guide to Recording, Engineering and Production. СA. 129 p.
Moylan, W. (2007). Understanding and crafting the mix: the art of recording. MA, 396 p.
Moulton, D. (2000). Total Recording: The Complete Guide to Audio Production. CA: KIQ Productions, 469 p.
Owsinsky, B. (1999). The Mixing Engineer’s Handbook. СА, 220 p.
Farnell, A. (2010). Designing sound. Cambridge-London: The MIT Press. 664 p.
Browne, S. (2001). Hybrid reverberation algorithm using truncated impulse response convolution and recursive filtering, Coral Gables, Florida. 86 p.
Vecchi, A., McLachlan, G. & Kohlrausch, A. (2020). Assessing the perceived reverberation in different rooms for a set of musical instrument sounds. The Journal of the
Acoustical Society of America, Vol. 148, No 1.
Koumura, T. & Furukawa, S. (2017). Context-Dependent Effect of Reverberation on
Material Perception from Impact Sound. Scientific Reports, Vol. 7.
Ueno, K., Kato, K. & Kawai, K. (2010). Effect of room acoustics on musicians’ performance. Part I: experimental investigation with a conceptual model. Acta Acustica united with Acustica, Vol. 96, No 3, P. 505–515.
Cavaco, S., Lewicki M. (2007). Statistical modeling of intrinsic structures in impacts sounds. The Journal of the Acoustical Society of America, Vol. 121, No 6
1.jpg)
