(НЕ)ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ: ПОГЛЯДИ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЩОДО (НЕ)ЗМІШУВАННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2414-0325.2022.1211

Ключові слова:

традиційне (аудиторне, віч-на-віч) навчання, змішане навчання, дистанційне навчання, очна форма навчання, заочна форма навчання, онлайн опитування

Анотація

У статті актуалізуються проблеми використання різних моделей організації навчання в сучасних умовах: змішаного навчання як інтеграції традиційного (аудиторного/віч-на-віч) та дистанційного навчання, а також традиційного та дистанційного навчання у випадку відсутності такого змішування. Метою дослідження є виявлення та порівняння поглядів учасників освітнього процесу в умовах класичного університету щодо вибору моделі організації навчання у вищій школі залежно від співвідношення традиційного (аудиторного/віч-на-віч) та дистанційного навчання. Автор долучив до анонімного онлайн опитування у 2020 р. 1373 респондентів, з них 1071 студентів, 140 аспірантів, 172 викладачі університету; у 2021 – 443 студентів. Для опрацювання результатів опитування використано комп’ютерну програму IBM SPSS Statistics 23. Аналіз результатів опитування свідчить, що студенти бакалаврату та магістратури однакового року опитування висловлюють подібні погляди щодо вибору моделі організації навчання для очної та заочної форми здобуття вищої освіти. Порівняння більшості інших груп респондентів (студенти - викладачі, аспіранти - викладачі, студенти - викладачі) показує статистично значущу відмінність (p≤0,05) у таких поглядах. Окремі перевищення критичного значення статистичного критерію хі-квадрат, у випадку порівняння деяких груп студентів за досліджуваними ознаками, свідчить про різне їх бачення організації навчання у вищій школі. Подальший аналіз окремих вибірок за однаковою ознакою (стать, спеціальність, форма навчання) показує у більшості випадків відсутність статистично значущих відмінностей. Традиційне аудиторне навчання для очної та заочної форми здобуття освіти переважно обирають у порядку зменшення відсотків – студенти, викладачі, аспіранти. Змішане навчання, порівняно з дистанційним та традиційним, має перевагу у більшості респондентів за всіма дослідженими ознаками (освітній/науковий рівень, стать, спеціальність, форма навчання). Узагальнення даних усіх груп (студенти, аспіранти, викладачі) дає можливість сформувати інтервали (у %) вибору щодо варіантів не(змішування): традиційне аудиторне навчання 12,9-29,3 (очна форма); 1,4-9,0 (заочна форма); дистанційне навчання 0,6-7,9 (очна форма), 4,3-18,5 (заочна форма); змішане навчання 62,8-85,0 (очна форма), 72,5-90,1 (заочна форма). Виявлені аналогічні тенденції в усіх групах респондентів, а саме: зменшується вибір традиційного аудиторного навчання, а змішаного та дистанційного навчання збільшується при переході від моделі організації навчання для очної до заочної форми здобуття вищої освіти.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Володимир Іванович Староста, Ужгородський національний університет

Професор, доктор педагогічних наук, професор кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи

Посилання

Fojtik R. Comparison of full-time and distance learning. Procedia Social and Behavioral Sciences. 4Th world conference on educational technology researcheres (WCETR-2014; Nov 28-29, 2014). Univ Barcelona, Barcelona, Spain, 2015. Edited by: F. Ozdamli. Vol. 182. Pages: 402-407. DOI: 10.1016/j.sbspro.2015.04.804. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000380397600059 (accessed on 25.01.2022).

Биков В.Ю. Дистанційний навчальний процес: навч. посіб. К.: Міленіум, 2005. 292 с.

Yamagata-Lynch L.C. Blending online asynchronous and synchronous learning. The International Review of Research in Open and Distributed Learning, 2014. Vol. 15. N 2. PP. 189-212. DOI: https://doi.org/10.19173/irrodl.v15i2.1778 URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000342405900011 (accessed on 25.01.2022).

Бугайчук К.Л. Змішане навчання: теоретичний аналіз та стратегія впровадження в освітній процес вищих навчальних закладів. Інформаційні технології і засоби навчання. 2016. Т. 54. Вип. 4. С. 1-18. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2016_54_4_3 (дата звернення: 30.03.2022).

Graham C.R. Blended learning systems: Definition, current trends, and future directions. Handbook of Blended Learning, In: C.J. Bonk & C.R. Graham (eds.), The handbook of blended learning: Global perspectives, local designs. Pfeiffer Publishing, San Francisco, 2006. РР. 3-21. URL: https://www.academia.edu/563281/Blended_learning_systems_Definition_current_trends_and_future_directions (accessed on 25.01.2022).

Spring K.J., Graham C.R. Thematic patterns in international blended learning literature, research, practices, and terminology. Online Learning, 2017. Vol. 21. N 4. PP. 337-361. DOI: 10.24059/olj.v21i4.998. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000437146500019 (accessed on 25.01.2022).

Whittaker T., Bonakdarian Е. Face-to-face experiences for online students: effective, efficient, and engaging hybrid classes. J. Comput. Sci. Coll., 2011. Vol. 26. N 4. PP. 140-148. URL: https://dl.acm.org/doi/pdf/10.5555/1953573.1953596?download=true (accessed on 25.01.2022).

Hsu L.L. Blended learning in ethics education: A survey of nursing students. Nursing ethics, 2011. Vol. 18. Issue 3. PP. 418-430. DOI: 10.1177/0969733011398097. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000290379500013 (accessed on 25.01.2022).

Ma L., Lee C.S. Evaluating the effectiveness of blended learning using the ARCS model. Journal of computer assisted learning, 2021. Vol. 37. Issue 5. PP. 1397-1408. DOI: 10.1111/jcal.12579. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000665836200001 (accessed on 30.03.2022).

Cruywagen S., Potgieter H. The world we live in: A perspective on blended learning and music education in higher education. TD-The journal for transdisciplinary research in Southern Africa, 2020. Vol. 16. Issue 1. Article N a696. DOI: 10.4102/td.v16i1.696. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000527587200001 (accessed on 25.01.2022).

van Rensburg E.S.J. Effective online teaching and learning practices for undergraduate health sciences students: An integrative review. International Journal of Africa Nursing Sciences, 2018. Vol. 9. PP. 73-80. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijans.2018.08.004. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2214139118300398 (accessed on 25.01.2022).

Bruggeman B., Tondeur J., Struyven K., Pynoo B., Garone A., Vanslambrouck S. Experts speaking: Crucial teacher attributes for implementing blended learning in higher education. Internet and higher education, 2021. Vol. 48. Article N 100772. DOI: 10.1016/j.iheduc.2020.100772. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000592423800005 (accessed on 30.03.2022).

Flynn S., Collins J., Malone L. Pandemic pedagogies: the impact of ERT on part-time learners in Ireland. International Journal of Lifelong Education, 2022. DOI: 10.1080/02601370.2021.2022792. Published online: 06 Jan 2022. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000740091100001 (accessed on 25.01.2022).

Староста В.І. Moodle до, під час і після пандемії Covid-19: використання студентами бакалаврату та магістратури. Електронне наукове фахове видання «Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету», 2021. Вип. 10, С. 216-230. DOI: https://doi.org/10.28925/2414-0325.2021.1018 URL: https://openedu.kubg.edu.ua/journal/index.php/openedu/article/view/368 (дата звернення: 10.02.2022).

Ginns P., Ellis R. Quality in blended learning: Exploring the relationships between on-line and face-to-face teaching and learning. Internet and Higher Education, 2007. Vol. ‏ 10. Issue ‏ 1. P.‏ 53-64. DOI: 10.1016/j.iheduc.2006.10.003. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1096751606000728 (accessed on 25.01.2022).

Мороз В. М., Садковий В. П., Бабаєв В. М., Мороз С.А. Онлайн опитування студентів у системі забезпечення якості вищої освіти. Інформаційні технології і засоби навчання, 2018. Том 68. № 6. С. 235-250. DOI: 10.33407/itlt.v68i6.2415. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000454452100018 (дата звернення: 20.02.2022).

Староста В.І. Ставлення аспірантів до комп’ютерно орієнтованого тестування результатів навчання. Інформаційні технології і засоби навчання, 2021. Том 82. № 2. С. 215-30, DOI: 10.33407/itlt.v82i2.3304. URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/3304 (дата звернення: 10.02.2022).

Helms S.A. Blended/hybrid courses: a review of the literature and recommendations for instructional designers and educators. Interactive Learning Environments, 2014. Vol. 22. Issue 6. PP. 80-810. DOI: 10.1080/10494820.2012.745420. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000345133100009 (accessed on 25.01.2022).

Allen I.E., Seaman J. Changing course: Ten years of tracking online education in the United States. Babson Park, MA: Babson Survey Research Group and Quahog Research Group, 2013. 47 p. URL: http://www.onlinelearningsurvey.com/reports/changingcourse.pdf (accessed on 30.01.2022).

Downloads


Переглядів анотації: 507

Опубліковано

2022-04-30

Як цитувати

Староста, В. І. (2022). (НЕ)ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ: ПОГЛЯДИ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЩОДО (НЕ)ЗМІШУВАННЯ. Електронне наукове фахове видання “ВІДКРИТЕ ОСВІТНЄ Е-СЕРЕДОВИЩЕ СУЧАСНОГО УНІВЕРСИТЕТУ”, (12), 133–153. https://doi.org/10.28925/2414-0325.2022.1211

Номер

Розділ

Статті