УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2414-0325.2019.6.101118Ключові слова:
цифрова компетентність вчителя, післядипломна освіта, неформальна післядипломна освіта, ІКТ, ІКТ компетентністьАнотація
В статті визначено умови формування цифрової компетентності вчителя у післядипломній освіті. Проаналізовано міжнародні стандарти ЮНЕСКО, європейські рамки цифрових компетентностей для громадян (DigComp 2.1 і освітян (Digcompedu) та узагальнено критерії до визначення та оцінювання цифрової компетентності у вчителів. Результати дослідження представлено на основі досвіду підвищення кваліфікації педагогів міста Києва з використанням емпіричних методів: спостереження, опитування (анкетування, бесіди). Анкетування дозволило визначити основні запити вчителів щодо формування індивідуальних траєкторій професійного розвитку, в тому числі в напряму підвищення рівня цифрової компетентності. Визначено умови формування цифрової компетентності вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти: цифровізацію освіти, наявність нормативно-правових документів щодо стандартів та вимог до цифрової компетентності вчителя (міжнародні, інституційні, національні), необхідність розробки та впровадження критеріїв розвитку цифрової компетентності вчителя (тести, анкети і т. п.), запровадження міжнародних, вітчизняних проектів із питань використання ІКТ, готовність післядипломної освіти забезпечити формування цифрової компетентності вчителів (ІТ-інфраструктура, наявність наукових, навчально-методичних ресурсів та середовищ та компетентних кадрів), розвинута ІТ-інфраструктура закладів освіти, в яких працює вчитель (апаратне, програмне забезпечення, в тому числі цифрові лабораторії, підключення до швидкісного Інтернет, персоналізовані інформаційно-освітні середовища і т.д). Крім того важливою умовою визначено мотивацію вчителя до неперервного професійного розвитку та самооцінювання ним цифрової компетентності. Доведено, що розробка і запровадження національних стандартів цифрової компетентності вчителя, надання йому права самому вирішувати, в яких інституціях підвищувати кваліфікацію, сприяють запровадженню нових підходів до побудови індивідуальних маршрутів розвитку цифрової компетентності педагогів.
Завантаження
Посилання
Ghrynevych, L., Eljkin, O., Kalashnikova, S., Kobernyk, I., Kovtunecj, V., Makarenko, O., & Shyjan, R. (2016). New Ukrainian School: Conceptual Principles for Reforming the Secondary School. [Online]. https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf (in Ukrainian).
Ghurzhij, A., & Ovcharuk, O. (2013). Discussion aspects of information and communication competence: international approaches and Ukrainian perspectives. Informacijni tekhnologhiji v osviti, 15, 38-43. (in Ukrainian).
Law of Ukraine on the Education of the Verkhovna Rada № 38-39, art.380 (2017). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (in Ukrainian).
Morze, N., & Kocharjan, A. (2014). Model of the standard of ICT competence of university teachers in the context of improving the quality of education. Informacijni tekhnologhiji i zasoby navchannja, 43, 5, 27-39. (in Ukrainian).
Morze, N., & Vorotnykova, I. (2016). ICT model of teacher competence. ScienceRise: Pedagogical Education, 10 (6), 4-9. (in Ukrainian).
Ovcharuk, O. (2018). Digital Competency Framework for Citizens: A European Digital Competency Strategy. Pedaghoghika i psykhologhija. Visnyk Nacionaljnoji akademiji pedaghoghichnykh nauk Ukrajiny, 1(98), 31-38. (in Ukrainian).
Ovcharuk, O., Ghrycenchuk, O., Ivanjuk, I., Soroko, N., Leshhenko, M., Tymchuk, L., & Malycjka, I. (2017). Evaluation of Information and Communication Competence of Students and Teachers in the Conditions of European Integration Processes in Education: A Guide. (in Ukrainian).
Bykov, V., Bilous, O. & Boghachkov, Ju. (2010). Fundamentals of standardization of information and communication competences in the education system of Ukraine: method. Recommendations. K.: Atika, 88 с.
http://lib.iitta.gov.ua/455/1/zb4.pdf (in Ukrainian).
DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens. Update Phase 1: the Conceptual Reference Model (2017). Luxembourg: Publications Office of the European Union, doi:10.2760/38842 http://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC106281/web-digcomp2.1pdf_(online).pdf
CEDEFOP. Digital competences - Self-assessment grid (2013). https://europass.cedefop.europa.eu/sites/default/files/dc-en.pdf
Kelentrić, M. & Helland, K. & Arstorp, A.-T. (2018). Professional Digital Competence Framework for Teachers in Norway. 13 Apr. 2018 https://www.udir.no/in-english/professional-digital-competence-framework-for-teachers/
Kluzer, S., & Priego, L. (2018). DigComp into action: Get inspired, make it happen. A user guide to the European Digital Competence Framework (No. JRC110624). Joint Research Centre (Seville site).
Kluzer, S., & Rissola, G. (2015). Guidelines on the adoption of DigComp. Telecenter Europe Dec. 2015.
Krumsvik, R. (2014). Teacher educators' digital competence. Scandinavian Journal of Educational Research, 58(3), 269-280.
Mcgarr, Oliver & Mcdonagh, Adrian. (2019). Digital Competence in Teacher Education. 05. Apr. 2019
https://www.researchgate.net/publication/331487411_Digital_Competence_in_Teacher_Education
Pettersson, F. (2018). Digitally Competent School Organizations-Developing Supportive Organizational Infrastructures. 14. 132-143.
Redecker, C. (2017). European framework for the digital competence of educators: DigCompEdu (No. JRC107466). Joint Research Centre (Seville site). https://ec.europa.eu/jrc/en/publication/eur-scientific-and-technical-research-reports/european-framework-digital-competence-educators-digcompedu
Spante, Maria & Sofkova Hashemi, Sylvana & Lundin, Mona & Algers, Anne. (2018). Digital competence and digital literacy in higher education research: Systematic review of concept use. Cogent Education. 5. 10.1080/2331186X.2018.1519143.
The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, EUR 28558 EN, doi:10.2760/38842
Tondeur, Jo & Aesaert, Koen & Pynoo, Bram & van Braak, Johan & Fraeyman, Norbert & Erstad, Ola. (2016). Developing a validated instrument to measure preservice teachers’ ICT competencies: Meeting the demands of the 21st century. British Journal of Educational Technology. n/a-n/a. 10.1111/bjet.12380.
UNESCO (2008). ICT competency standards for teachers. Policy Framework (156210). Paris, France: United
UNESCO (2018) UNESCO ICT COMPETENCY FRAMEWORK FOR TEACHERS. UNESCO, Paris.
http://unesdoc.unesco.org/images/0026/002657/265721e.pdf
United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO) (2011). UNESCO ICT competency framework for teachers.
Vuorikari, R., Punie, Y., Carretero Gomez S., Van den Brande, G. (2016). DigComp 2.0: The Digital Competence Framework for Citizens. Update Phase 1: The Conceptual Reference Model. Luxembourg Publication Office of the European Union. EUR 27948 EN. doi:10.2791/11517.
1.jpg)
